Я ховався від людей,
Не хотів їх ані бачити, ні чути.
Рятувало мене від вашого горя —
Тільки пісню природи нічну слухати.
Я утомився,
На самоті добре —
Я чую себе, а не вас.
Мелодії птахів, що грають небесною струною
Лікують мені душу в той же час.
Струни душі наладжені,
Інтермеццо досягає кінця.
Уже може грати на ній чуже горе
І город, залізною рукою
Забирає мене назад.
Я готовий, чекайте люди,
Готовий слухати вас.
Додати до улюблених