Аріці Торіньє три…
Її мати напруженно вдивляється у темряву, боячись побачити солдатів за вікном. Тара знає, Імперія вже тут, на Стьюджоні, й те, коли вони заявляться в її дім – лише питання часу. Однак їй дуже хочеться вірити,що імперські спецслужби не знайдуть жодного зв’язку між її дорогою Арі та минулим Галактики.
Аріці Торіньє чотири…
—Я вірі в джедаїв,— з дивовижною легкістю говорить вона такі небезпечні слова. Тара здригається і озирається довкола, ніби злякавшись, що хтось може почути слова її доньки. —Мамо, скажи, вони ж хороші, правда?
Мати раптом стає дуже сумною, але зрештою вичавлює посмішку:
— Так, Арі, вони були дуже хорошими.
— Були?
Аріці Торіньє шість…
— Мамо, мамо, розкажи ще про джедаїв! — вигукує дівчинка і мати запізно прикриває їй доленею рота.
— Не зараз, сонечко, — шепоче жінка і поспіхом всміхається черговому сенаторові, що проходить повз.
— Чому ти більше про них не розповідаєш? Раніше…
—Раніше були інші часи. Кращі.
Тара знов поспіхом озирається і подумки лається. Зараз і у стін є вуха. Треба бути обережнішою.
Аріці Торіньє сім…
І вона вперше бачить їх. Ефімерні фігури, майже прозорі, ледь помітні вперше з’являються серед її кімнати, коли дівчинка мугикає під носа якусь пісеньку часів Війн Клонів. Вона здивовано вказує на фігури няні й питає, хто це такі, але та у відповідь говорить щось про багату дитячу фантазію. Високий статний чоловік з рудим волоссям загадково посміхається і зникає, приклавши пальця до вуст.
Аріці Торіньє дев’ять…
І вона намагається з’ясувати, хто ж цей загадковий напівпрозорий чоловік, що кожного вечора після того як нянька покидаж її кімнату, розповідає їй легенди про джедаїв. Детально описавши його матері, дівчинка помічає як та швидко зморгує сльози. Матір наказує більше не вигадувати й вертатися ддо занять, а сама іде в кабінет та занурюється в роботу. Аріка знає, що чимось образила маму. Але чим?
Аріці Торіньє дванадцять…
Вона більше не питає про джедаїв, не бачить того дядечка і впринципі вважає джедаїв швидше вигадкою, а ніж правдою. Інколи їй здається, що вона може бачити якісь блискучі ледь помітні лінії-зв’язки між усім навколо, але то певно лише здається.
Аріці Торіньє чотирнадцять…
І попри вмовляння матері та за підтримки батька вона готується до іспитів для вступу в Імперську Академію.
—Це велика відповідальність, дочко,— напучає батько напередодні дня Х.
—Я вірю, що стану чудовим пілотом, батьку, — відповідає вона.
Рівно за добу надходить лист “Аріка Торіньє, 14 років, зарахована на перший курс Імперської Льотної Академії. Завтра о 9:00 загально-імперського часу з’явитись …”
Аріці Торіньє шістнадцять
Вона ідеальний кадет, вправний пілот та неймовірно віддана Імперії. На перший погляд. Але якби хоч хтось в Академії володів би джедайською здібністю читати думки, то відчув би її люту ненависть як до Академії, так і до Імперії. Три місяці тому імперський намісник на Стьюджоні стратив її сім’ю. Це їм так не минеться.
Аріці Торіньє вісімнадцять …
І вона витратила на планування втечі два роки. До закінчення академії кілька місяців і церемонія отримання звання буде ідеальним шансом для Аріки отримати жадану свободу і зробити заяву, підірвавши станцію разом з собою, однак неочікувано на Академію нападають повстанці і , відважившись на ризикований крок, вона викрадає винищувач і тікає. План помсти не скасовується, тільки трошки змінюється. А потім… Хто зна, може потім вона присвятить себе вищій меті, замість смерті.
Аріці Торіньє двадцять…
— Я їй вірю , — киває тві’лека, командир дивного вантажно-бойового корабля, на якому Аріка зараз чи то полонена, чи то гостя.
/Але якщо вона втекла ще тоді, то чому пришла до нас саме зараз? Якраз напередодні важливої міссії, від якої залежатиме дуже багато чого. Це підозріло,/ — непогоджується чоловік на іншому кінці голо-зв’язку.
—У мене були свої рахунки з Імперією,— спокійно відповідає Аріка.— Тепер я готова сплачувати чужі.
Хлопець, що стоїть поряд з тві’лекою, не дивиться на неї, однак Аріка певна, що він вивчає її. На пояясі в нього висить щось дуже схоже на джедайський меч і дівчина не зводить з нього очей. Невже це дійсно джедай, той, про якого ходили чутки в Академії? Той, що очолював ту атаку? В якийсь момент Аріці навіть здається, що на її мозок щось починає легко тиснути. Вона хмуриться і тиск раптом зникає, а хлопець здивовано зиркає на неї, певно вперше за весь час її перебування тут.
/В будьь якому випадку, вирішувати вам, Спектр 2./ — зв’язок переривається і тві’лека обертається на хлопця.
—Кейнан?
Джедай ніби щось обмірковує пару хвилин, розглядаючи Аріку, а потім посміхається:
— Ласкаво просимо на борт “Привида”. Я- Кейнан, це Гера. З рештою команди познайомишься по ходу справи.
—Аріка, можна просто Рі.
—Кажуть, ти пілот?
—ОДин з найкращих, що я коли небуть бачила, —всміхається Гера.
—Справді? Покажеш?
—Із задоволенням, — нарешті всмхається Аріка.
Аріці Торіньє двадцять чотири…
І вона більше не біженка з Імперської Академії. Вона – повстанець і кращий пілот “Червоної ескадрилії”, якщо не брати до уваги її нового члена, Люка Скайуокера.
А ще з Арікою постійно фліртує її пілот-напарник, Терон Нетт.
—Я тебе не скривджу, — додає він після пропозиції сходити на побачення.
— Я вірю,— киває вона, відповідаючи йому взаємністю.
Аріці Торіньє двадцять п’ять...
І в розпалі бою вона відчуває раптовий сплекс холоду, а потім різкий біль в районі серця. За секунду лунає стривожений голос по радіо.
/Нас притягують! Ніяк не вибратись! /— передають з командного корабля. —/Червоний-3, потрібна допомога./
Аріка двічі клачає тумблером, даючи зрозуміти, що прийняла запит, але торпеди все ніяк не бажать покидати нутро її винищувача. Поряд все більше і більше пілотів спалахують яскравим вогнем, що болем відбиває у серце, і Аріка скеровує свою машину на імперський крейссер, виходячи на таран.
—Я вірю, що моя жертва не буде даремною. Забирайтесь звідси,— востаннє звучить її голос.
Аріці Торіньє двадцять п’ять…
І вона загинула в бою. Аріка так і не дізналась, що її мати, Тара Торіньє, була сестрою майстра-джедая Обі-Вана Кенобі, легендарного генерала Великої Армії Республіки. Аріка також не дізналась про те, що її хлопець, Терон Нетт, загинув кількома хвилинами раніше на іншому кінці Галактики, так і не встигнувши зробити їй пропозицію. Всі їх надії та мрії лягли на вівтар війни, як і їх життя
Додати до улюблених