Ніл давно втратив рахунок аеропортам, які йому довелося бачити. Навколо знову повно народу. Хтось поспішає на свій рейс, штовхає людей, що проходять повз. Хтось сидить в черзі, а хтось стоїть біля стійки реєстрації. Після смерті Мері були деякі зв’язки, так що паспорт він зробив на совість, але все ще при кожній перевірці серце шалено калатало, хоча зовні Авраам горів впевненістю.
Оглядаючи аеропорт Південної Кораліни Ніл намагався знайти відправленого Ваймаком зустрічаючого. Це було легше, ніж він думав.
Його увагу майже відразу привернув чийсь чіпкий погляд. Це був один із близнюків – Міньярд. Ну, судячи з супокійливого погляду, людина явно не Ендрю. Отже, Аарон Міньярді? Ніл рушив йому назустріч.
Ого, він був нижче на сантиметрів сім, а в чорній сукні виглядав ще менше. Хто в кінці травня носить трикотаж з довгими рукавами?
– Ніл, – замість вітання Аарон кинув і вказав пальцем. – Багаж отримують там.
– Ось і все, – Ніл поплескав по поясу спортивну сумку, що висіла біля нього.
Аарон відійшов першим. Ніл трохи сповільнився, мовчки розглядаючи спину Міньярда. Щось було не так. Аж губи обливати(фразеол.). Ніл заплющив очі і повільно вдихнув і видихнув. Зосередься. Раптовий вітерець обдував його обличчя і ніжно, захищаючи, прошепотів. Не той. Не той. Не той.
Отже, все ще не Аарон. Цікаво. Вирішив пограти? Ну чому б і ні. Ми будемо грати за твоїми правилами, Блонді…
Джостен подався за Ендрю. На платній стоянці стояла елегантна чорна машина. Міньярд став поруч і відчинив двері.
– Сумка – в багажнику, – наказав він, сідаючи на сидіння водія, продовжуючи палити сигарету.
Ще один доказ того, що з ним не Аарон. На підставі даних досліджень, Аарон не знає, як водити машину. Ніл поклав сумку і застрибнув на переднє сидіння. Незабаром Ендрю допалив до половини й з клацанням кинув сигарету на бетонну поверхню. Він повернув ключ в замку запалювання, двигун мирно загудів.
Житловий комплекс, де жив Ваймак, знаходився від двадцяти хвилинах їзди від аеропорту. Поїздка в квартиру Ваймака не було особливо тихою. Міньярд весь шлях ставив дурні питання, все ще граючи роль свого двійника. До кінця поїздки Ніл хотів вистрілити собі в голову. На тротуарі маячили три фігури. Міньярд вийшов першим і направив ключі до стовбура. Підійшовши, Ніл взяв свою сумку і повісив її над плече. В цей час Ендрю ретувався до своїх. Ніл відвернувся від машини і зрозумів, що він був в центрі уваги.
По обидва боки від Кевіна стовбичили близнюки. Незважаючи на той самий одяг, відрізнити їх було не складно, особливо якщо внутрішня інтуїція волає.
Тільки тоді Ніл нарешті побачив смаглявого високого хлопця. Ніколас Хемік. Він одразу ж зробив крок до Джостена й простягнув руруку
-Чудово. – Не відпуская руки, Ніколас задер Ніла на тротуар. – Ласкаво просимо в Південній Кароліні. Як долетів?
– Нормально, – відповів Ніл, не звертаючи уваги на простягнуту руку хлопця.
– Я – Нікі. – Хемік ніяково прибрав руку за спину. – Двоюрідний брат Ендрю і Аарона, і кращий захисник в світі. Не схожий, так? Однієї матки діти, та не одної натури. Батько витягнув її з Мексики під часу якоїсь показушної міністерської поїздки. – Він роздратовано закотив очі в і показав великим пальцем на інших. – З ними ти начебто знайомий? Тренер також збирався їхати, але йому прийшлося метнутися на стадіон. Дзвінок з Комітету – швидше за все, знову будуть капати на мозок через те, що ми до цих пір не оголосили про зміну складу. Так що поки потусиш з нами. Але тренер ключі для тебе залишив. Валізи в багажнику?
Докучливий і галасливий. Як Підходить для експерименту з контролем розуму.
– У мене є тільки це, – сказав Ніл.
Ніккі підняв брови від здивування, і звернувся до Трійці.
– Ось що значить подорожувати без нічого. Хотів би і я не нести гору речей, але занадто я їх люблю.
– Це ще м’яко сказано, – сказав Аарон.
– Я часто переїжджаю і таскати з собою купу речей не зручно, тому я купую речі там, де збираюся залишатися на довгий час, – розтлумачив Ніл.
Ніки посміхнувся і поклав руку на плече Нілу, проводив його до дверей.
– Квартира тренера – з якоїсь причини, пояснив він. – Всі грошики в нього, так що він може дозволити собі власний будинок, ну а ми, люмпенів, тулимося в чужих кутках.
– У вас досить крута тачка, – хмикнув Ніл.
– Тому ми і люмпені, — сухо промовив Нікі. – Вважай, машину нам купила мати Аарона, – пояснив Аарон. О курво, коли цей цирк скінчиться? – На гроші, які виплатили за страховкою після її смерті. Хоч якась користь від людини.
– Гей, полегше,— попередив Нікі, зиркнувши при цьому на Аарона, а не на Ендрю. Ось і ще один доказ.
– Та добре, добре. – Ендрю, який Аарон, байдуже скинув долоні. – Не напружуйся. Світ жорстокий, вірно, Ніл? Якби це було неправдою, тебе б тут не було.
– Жорстокий не світ, а люди,— заперечив Ніл.
– В точку. — погодився Ендрю і зробив крок у ліфт. Ліфт зупинився на сьомому поверсі. Весь час хлопці мовчали. Компанія зупинилася поруч із квартирою 724. Аарон відчинив двері. Нікі щось сказав, але Ніл не слухав. Він настільки задумався під час поїздки в ліфті, що здається відключився. Тому його збентеженя біля дверей хлопці розцінили по-різному. Нікі надіслав зацікавлений погляд Аарону. Ендрю просунувся всередину квартири і розтягнувся у посмішці. Джостен ступив слідом, попутно розглядаючи квартиру. Підходячи до вікна, він відкрив і виглянув. Непогано, але стрибати боляче. Роздуми Ніла перервав голос.
– І що це було? – Він заговорив німецькою.
Цікаво. Ніл посміхнувся. Завдяки трьом рокам, проведеним в Австрії, Німеччині та Швейцарії, він добре знав німецьку. І не лише німецьку. Ще він непогано говорив французькою, іспанською, італійською, трохи японською і досконально знав латину.
Хлопці продовжували говорити, а Нілу це вже набридло. Він повернувся до них і Нікі, помітивши погляд, перейшов назад на англійську, запропонувавши провести екскурсію по будинку. Потім Хеммік запропонував поїхати подивитися поле, чому Ніл був дуже радий. Ендрю з’явився у двері разом із Кевіном та пляшкою віскі.
– Вирішив пограбувати тренера? -Ніл глузливо підняв брів
– А що, настукаєш на нас Ваймаку? — Ендрю, здавалося, потішила ця думка.
– Та мені якось похуй, – відповів Ніл, але на пів шляху зупинився. – Але спитаю, чому ти не на пігулках.
Джостен відчував, як вони завмерли. Ефект зроблено. Ніки перший відійшов і звернувся до Аарона.
– Гей, у мене глюки? Мені самому здалося?
– Нічого на мене дивитися, – пробурчав Аарон.
– Вважаю за краще розмову англійською, – Нілу не хотілося видавати свої знання мов якомога довше.
– Це що, пред’ява? Я тобі не брехав, – Ендрю притиснув великий палець до кута рота і провів їм по губах, наче стираючи усмішку.
– Здався ти мені, – хмикнув Ніл. – Було смішно спостерігати за цим цирком.
– Як давно ти дізнався? — все ще шоковано спитав Нікі.
-Та ще в аеропорту, – Ніл дістав пачку цигарок. – Аарон і Ендрю зовсім різні, як би ви не намагалися їх замаскувати. А ще, у мене добрі здібності у фізіогноміці.*
Ніл загадково посміхнувся і покрутив цигарку в пальцях. Хтось смикнув ручку вхідних дверей. Мабуть, Ваймак прийшов. Ендрю широко посміхнувся і хотів щось сказати, але Джостен його обігнав.
– Здрастуйте, тренер, – проворкував Ніл. – У мене до вас запитання.
– Привіт, Ніл. Як долетів? – Запитав Ваймак. Ніл збирався відповісти, але Ваймак перевів невдоволений погляд на компашку Ендрю. – Знаєте ж, я терпіти не можу, коли ви вештаєтеся в мене вдома.
Хлопці вирішили якнайшвидше десантуватися з кабінету і незабаром там залишилися тільки Ніл, Нікі та Ваймак.
– Живий – здоровий? От і добре. А то Нікі у нас той ще гонщик, міг і не довезти, – Ваймак окинув новобранця швидким поглядом і задоволено кивнув.
Ах ось воно що. Значить, Нікі. Все цікавіше та цікавіше.
– Бачили і гірше, – весело відповів Ніл. Вся ситуація забавляла його все більше і більше.
– У тебе там питання було, – згадав тренер.
– Ах так, – Ніл зняв сумку з плеча. – Де можна сховати сумку? Не зрозумійте неправильно, я надто дбайливо ставлюся до своїх речей і хотів би, щоб вони були у безпечному місці. Тому, чи є у вас якась шафка на замку чи сейф?
Ваймак звернувся до Нікі, який все ще стояв у кабінеті.
– Ну, чого стоїш? Давайте чухрай до інших, – потім знову перевів увагу на Ніла.
– Тобі що, схованка потрібна? – Ніл кивнув.
Жестом наказуючи йому відійти вбік, Ваймак відкрив нижню шухляду свого столу. Ящик був до краю переповнений папками, але тренер витягнув їх усі і стопку згорнув на підлогу. Щойно він прибрав руки, конструкція нахилилася, а папки й окремі аркуші розкидалися в усі боки.
Ваймак, діловито зняв зі свого пальця крихітний брелок, й навіть вуса не повів.
– Це лише на деякий час. Коли будеш переїжджати в гуртожиток, придумай щось інше. – Він подав ключика.
– Дякую, – посміхнувся Ніл і збирався відійти від кабінету, але тренер знову звернувся до нього.
– Стій, – він кинув Джостену ключі.- Довгий ключ – від воріт. Короткий – від квартири. Другий комплект – від стадіону: зовнішні двері, сховище інвентарю і двері на поле. У Кевіна такий самий набір, якщо що допоможе тобі розібратися. Сподіваюся, ти також будеш там часто з’являтися, як він.
– Ще раз спасибоньки.
Нарешті Ніл вийшов з кабінету. Біля відчинених дверей на сходовому майданчику на нього чекала компанія. Під’їхав ліфт, і всі п’ятеро увірвалися в кабіну. Але тут його чекала негідь. Ледве зачинилася кабіна його оточили. Нікі і Аарон стояли по боках, Ендрю і Кевін – напроти. Чотири пари очей дивилися на нього впритул.
Проїждажючи п’ятий поверх, Ендрю перестав широко посміхатися. Ендрю відчепився від рейок задньої стінки ліфта і спробував вирвати ключі Ніла, але той відтягнув руку. Джостен оцінив спробу, посміхнувся, піднявши руку над головою. Він знову спробував дістати їх, і Нілу довелося відійти назад і простягнутися назад спиною у металеві двері. Бачте, таке мале і таке дурне.
Ендрю знову спробував схопити, але тепер за руку.
– Не смій торкатися мене без мого дозволу, Ендрю Міньярд, – все ще посміхаючись, співав Ніл, але погроза була почута за кілометр. – Жалюгідна спроба показати мені, де моє місце? Як мило. Я ціную таку увагу до людини, але все ж раджу переглянути свої методи переконання. Кепсько прпрацюють.
– А я й не збираюся переконувати тебе – Ендрю упер долоню в груди Нілу. – Ти просто будеш робити, як я скажу.
– Нічого собі, які ми впевнені, – Джостен розсміявся, але через кілька секунд сміх затих і на обличчі розквітла зла усмішка. Перепад настрою стривожив хлопців.
– Що не ясно у фразі: не притулятися до мене, телепню?
Ніл торкнувся руки, яка втримувала його. Ендрю різко підскочив і на секунду обхватив себе руками. Ендрю відчув, начебто його торкаються. Всюди було відчуття дотиків інших людей. Ніл наклав на нього невелике прокляття. Швидке використання – швидкий ефект. Триває всього пару хвилин.
– Якого біса? – Стороплено запитав Міньярд. Ліфт зупинився, і Ніл вийшов з кабінки, не наділивши хлопця відповіддю і , нарешті, закурив сигарету, яку весь час крутив у пальцях.
*Фізіогноміка — метод визначення типу особистості людини, її душевних якостей та стану здоров’я за допомоги аналізу зовнішніх рис обличчя та його виразу.
Додати до улюблених