По традиції, музичка!
•Just another hero (BNHA)
• Mother Mother – Hayloft ll
•5 Seconds of Summer – Teeth
•Epolets – Зраджуй
У папірці було написано: «Бачила б ти, як Ейджиро дивився на тебе:)». Скептично глянувши на подругу блондинка кинула листочок в Міну. Останній урок дівчата взагалі не слухали, а тільки перекидувались записками.
Закінчився шкільний день, за вікном повільно сідало сонце, це нагадувало, що вже середина осені. На парти падали помаранчеві промені, у класі залишилось кілька людей, хтось мав прибрати клас, а хтось домовлявся про тренування, чи прогулянку. Меріл в свою чергу чекала на Ашідо, яка чергувала з Очако, бідна дівчинка, їй зараз мізки промивають. Міна не відступить доки не дізнається, чи подобається тій Ізуку. Блондинка вийшла у коридор та сіла на підвіконня, час від часу повз неї проходили учні, які йшли додому; з класу вона чула голоси подруг, як збоку з‘явилась фігура, яка швидко пробігла, ніби пролетіла, залишивши на колінах папірець. Дівчина розгорнула його та прочитала: «Будь обережна на спортивному фестивалі». У неї було розгублене та перелякане лице, коли подруга вийшла з класу.
– Що з тобою? – Очі Пінкі бігали по подрузі, у Меріл збилось дихання і погляд був спрямований тільки на річ у руці. – Що це? Що за символи? – Тільки зараз блондинка зрозуміла, що записка написана не звичайним алфавітом, а шифром, який знала тільки вона і ще одна особа.
– По дорозі розповім. – Вона встала та пішла вперед. Ашідо її наздогнала та взяла за руку, на душі Пінкі була тривога. Коли дівчата відійшли від школи, Згораюча почала розповідь.
– Цей шифр знаю тільки я та Токояма, я вже розповідала, що ми часто дуркували з викликом духів. Точніше, я забавлялась, а він ставився серйозно. – Міна тихо йшла поруч та слухала, що було не схоже на неї. Ця дівчина була активною та говорила навіть увісні, а зараз тихіше за рибу.
– Ми використовуємо його щоб розповісти новини про духів чи щось того типу. А у записці написано «Будь обережна на спортивному фестивалі», навіть не знаю, що робити. – Від іншої людини це можна було порахувати за жарт, але Токояма не жартує на такі теми. Ашідо, нарешті, подала признак життя.
– Поговори з ним. – Прошепотіла подруга та пішла у іншу сторону вулиці.
У будинку було тихо та пусто. Сім‘я має приїхати завтра, тому це гарна можливість поговорити з Токоямою. В живу, на жаль, не вийде, а по відеозв‘язку буде ідеально. Змінивши одяг на домашній, дівчина сіла на ліжко та написала повідомлення: «Привіт, потрібно поговорити, можеш по відеозв‘язку, чи просто по телефону?». Меріл приземлилася на теплу та м’яку ковдру і поклала телефон біля себе. Через кілька секунд почулось пищання, відповідь не змусила себе довго чекати. Хлопець кинув голосове повідомлення.
– В мене є кілька хвилин, тому дзвони. – Бакуго швидко знайшла номер друга та нажала на виклик.
– Привіт, що означала та записка?
– Пробач? Яка записка?
– Ти ж мені підкинув, поки я Ашідо чекала. Там наш шифр.
– Зачекай, я сьогодні пішов перед останнім уроком. – Запанувала тиша.
– Це погано. – В один голос сказали Токояма та Тінь. – Ти ж нікому не показувала розшифровку шифра?
– Звісно ні, ми ж її спалили після того, як вивчили. – Дівчина розповіла все про записку, що там було написано і, що хтось, ніби, пролетів. Все що знала і бачила.
– Бакуго, тихо. Не нервуй, нехай Міна і інші будуть поруч на фестивалі, я теж буду недалеко.
– Гаразд, дякую тобі, до завтра і спокойної ночі.
– Спокойної. – На фоні чулась Тінь, яка знову щось вичворила,а за цим послідували важкі зітхання і виклик завершився. На телефоні з’явилося кілька нових повідомленнь. Спочатку дівчина зайшла в чат з Ашідо, та цікавилась, як пройшла розмова, розписавши все на швидку руку, Меріл перевірила груповий чат, без Катсукі, тому що той завжди бісився, коли було багато повідомлень, тому компашка вирішила зробити два чати:
*Зарядка: Допоможіть мені з Джиро, я тут де що придумав
Пінкі Пай: Мені здається тобі тут нічого не допоможе.
Зарядка: ???
Лента: Стоп, а ти не знаєш?
Вогник(Мері): Ви впевненні, що йому потрібно це розповісти?
Акула з Ікеї: Давай, ми краще тобі іншу пасію знайдемо?
Зарядка: Народ? Що за нафіг?
Вогник: Ну як тобі сказати
Пінкі Пай: Джиро закохана в Бакуго, я бачила запис у щоденнику, в її кімнаті
Зарядка: Що? Меріл, як ти могла?
Вогник: Да не в мене, дурень!
Лента: Ну не груби йому( і так важкий період буде
Зарядка: Ну, я все рівно її доб‘юсь!
Вогник: Я таких дівчат бачила в класі підтримки! Якби я була хлопцем….
Лента: А що тобі заважає?:)
Пінкі Пай: Я :о
Акула з ікеї: Ви коли почали зустрічатись?
Пінкі Пай: Що? Ні, ти не так зрозумів, просто я знаю, хто їй подобається
Зарядка: Викладай! Хочу послухати нові плітки
Вогник: Ашідо, я ж тобі не казала
Пінкі Пай: Ти потрапила до пастки 🙂 тепір ми знаємо, що тобі хтось подобається
Лента: Хто цей щасливчик?
Акула з ікеї: Був би тут Бакуго, сказав би «Кому писок набити»
Вогник: Ну, хто куди, а я спати
Зарядка: Ти нас покидаєш?
Пінкі Пай: Меріл, Меріл, вернииись
Вогник: Ідіть до біса всі, окрім Денкі. Тобі я розповім)
Зарядка: Оо, чудово. Я тебе наберу)
Пінкі Пай: Я з вами! Нічого проти не хочу чути
Лента: По-моєму, чувак, нас кинули*
Акула з ікеї: #СкрябінНайкращий
Вогник: Підтримую!
Сперечатись з Міною було не можливо, тому відеозв‘язок був втрьох.
– Так, Меріл, розповідай, хто він? – Почав Блондин.
– Він з нашої академії – Бакуго вирішила трохи потягнути резину, перед тим, як все розповісти.
– Так, ну круг меншим не став. – Пропищала Ашідо.
– Він вищий за мене.
– Ну хоча б не Мінета. – Засміялась Пінкі.
– Давай більше деталей. – Було відчуття, що хлопець зараз лусне від цікавості.
– Гаразд, цей хлопець в нашій компанії.
– Ханта? Здається, ви з ним близькі. – Повільно казала Міна.
– Точно ні.
– Я? Сонце, ми всі знаємо, що я гарний та симпатичний, але Бакуго мені всі кісточки переламає. – Камінарі натягнув сумне лице.
– Що? Взагалі повз. – Зашипіла Згораюча. Пінкі по хитрому посміхнулась.
– У нашому світі звісно можна все, а інцест – це діло сімейне. – Очі Меріл запалали злим плам‘ям.
– Ейджиро! Мені симпатичний Ейджиро! – Дівчина заволала на весь будинок. Було відчуття, що хлопець почув її, навіть, живучи в іншому районі. Денкі з явним шоком витаращився на подругу, а Міна пищала в подушку. Вони пообіцяли поговорити з нею завтра, тому що в живу Мері не зможе відключити дзвінок.
Наступного ранку. Сім‘я мала приїхати пізніше, тому ще пів дня дівчина буде без Катсукі. Ранкове сонце било в очі, а повз, час від часу проїжали машини та велосепидисти. Дерева тільки почали міняти колір, а на дівчині вже було осіннє пальто. Проходячи біля парку, під ногами хрустіли листочки, що впали на асфальт. Зайшовши в академію, вона змінила взуття, зняла пальто, поклала речі до власної шафи; та повільно тягнучи за собою ноги, йшла в клас, як на страту, хоча майже все так і було, зараз на неї налетить Міна, а за нею і Камінарі. Двері відчинились, блондинка сіла за парту, Ашідо одразу підсіла поруч. Почались допити, як давно, а що саме їй в ньому подобається, як добре, що це саме Ейджиро, а не Ханта. Схоже,що хтось випадково сказав лишнього. Почався обід, Меріл та Міна сіли за привичне місце.
– А ми до вас. – З‘явилочь три парубка. Сівши біля Ашідо, Денкі почав на вухо щось розповідати та тихо посміюватись. Очі хлопця були трохи червоні, якби він не жартував, але почуття до Джиро в нього все ж таки були. Життя не казка, де ти вийдеш за принца, а справжнісіньке пекло, де ти другорядний герой, якщо не масовка.
– Удачі, Ейджиро. – Меріл похлопала хлопця по спині та показа в сторону, до них йшов Катсукі, хто б сумнівався. Тікати було пізно, та й позоритись не хотілось, тому Кірішима вирішив сидіти та чекати на неминучі наслідки. До столика повільно приближались важкі кроки та почувся сердитий голос брата.
– Тупоголовий, я ж казав тобі, що зроблю, якщо побачу біля сестри. – Той хотів його відлупцювати, але класний керівник, який спостерігав за цим видовищем, не дав йому цього зробити. Тому він тільки нагаркав на бідного Ейджиро, який спокійно їв. У підсумку хлопець сів біля сестри, але з іншої сторони.
– Катсукі, ти знаєш, що тобі гаплик від мами?
– З чого б це?
– З того, що ти знову відганяєш від мене друзів, а мама обіцяла, що якщо це повториться, то готуйся прибирати весь дім. – Візьмемо до уваги, що будинок був не маленьким, три поверхи як ніяк. Парубок трохи побурмотів собі під ніс, але вибачився. Дівчина шепотіла це все брату, не хотіла, щоб він впав в очах інших, і так в перший день вони погризлись. День закінчився спокійно і без криків. Цікавий факт, у нас намалювалось дві свахи Міна та Камінарі, Але пообіцяли, що будуть дошкуляти лише після спортивного фестивалю. Неділя закінчилась швидко та тихо. Більше записок не було, а друзі дотримались обіцянки. Тренування з Ейджиро дали свої плоди, хто знав, що можна так швидко підвищити вміння. Тепір вона могла ще далі відкидати ворогів та понижувати температуру вогню, щоб інші теж могли спокійно використовувати предмети, які Мері створює.
Сьогодні особливий день – спортивний фестиваль. Ямада з Айзовою був коментатором. Почувся веселикй крик Міка – Хей-хей! Увага, пані та панове! Готуйтесь репортери, юнацькі змагання, які ви всі так любите! Спортивний фестиваль U.A. починається! Ви готові? Зараз вийдуть першокурсники! – Голос про героя лунав повсюди, з його причудой – це не дивно. Над головами чулись фейерверки.
– Геройський курс, клас 1-А! – Продовжував Мік. Було трохи лячно виходити на таку велику арену, ноги тремтіли від захвату.
– Сподіваюсь, що вона мене помітить. –Тихо сказала блондинка.
– Не хвилюйся ти так, викладись на повну. – Шепотів Ейджиро. Почали представляти інші класи. Було видно, що багато хто не долюблює геройський курс, тим часом на сцені з‘явилась Північ. Костюмчик в неї звичайно, як потрібно. На великому екрані всі побачили перше змагання.
– Біг з перешкодами! Всі одинадцять класів приймають участь, маршрут – це трек в 4 кілометра навкруги стадіону. Наша академія дає вам свободу дій, поки ви не зійшли з дистанції, вам дозволено все! – Схоже, що легко не буде. Всі класи вже були готові. Руки Меріл тряслись, да не тільки руки, вся дівчина трусилась. Записка дала про себе знати.
– Трусишся, немов кошеня. – Почувся противний голос Мономи. Тут в голові перемкнуло. На всіх тренуваннях він дивився на неї, постійно хамив. Невже, він бачив в ній на стільки сильну суперницю, що захотів вибити дівчину з колії.
– Ах ти чорт поганий. Це ти все підстроїв? – Блондин зробив здивоване лице, засміявся та пішов в іншу сторону. Саме через нього Меріл всю неділю нервувала та втратила багато часу на тренуваннях. Схоже, що після фестиваля комусь надеруть сраку. Зате блондинка знала, що великої небезпеки не буде, напевно. Перший єтап розпочався, всі почали бігти, дівчині повезло опинитись попереду. Шото використав свою причуду, тим самим заморозив велику частину тунеля та побіг. Почулись крики Катсукі. Меріл рванула за братом, розморожуючи все під ногами. Збоку показалась рожева голова, Ашідо теж вчасно зреагувала. Перед учнями з‘явились роботи з вступного екзамену. Хтось намагався їх обійти, хтось на пролом, як це робив Катсукі і Шото. Меріл, в свою чергу, обережно взяла Ашідо під своє «крило», але, нажаль, їх причуди були просто несуміжні – кислота гасила вогонь, але розплавити метал могли обоє, тому дивлячись по сторонам та захищаючись від уламків, подруги виривались вперед, долаючи першу частину. Битися в чотири руки було не так важко, але друга частина поставила багатьох в складне становище.
– Як нам перейти через цю прірву? – Ашідо трохи злякалась, а в один момент подруги переглянулись, посміхнулись та кинулись до канатів*. Ніби на скейті, Меріл скользила від однієї скелі на іншу, пускаючи вогонь в хід, від чого рухалась вона швидко. Пінкі була на іншій частині, використовуючи ту саму ж техніку, тільки з кислотою. І ось, нарешті, блондинка почала наздоганяти Катсукі, який летів за Тодорокі. Наступним етапом було мінне поле. Що ж, проблем немає, ось тільки Шото з Катсукі попереду, а позаду ще велика товпа та десь Ашідо загубилась. Відкинувши всі думки, Меріл кинулась вперед використовуючи причуду. Дівчина навмисно цибала на міни та за допомогою причуди активовувала вибухову хвилю. Вже майже кінець, попереду досі бились Бакуго і Тодорокі, як раптом почувся сильний вибух, а над головою пролетів … Ізуку? На кілька секунд завмерли всі.
– Якого біса! – Кричав Катсукі. Це повернуло дівчину до тями, бігла вона так, ніби в останнє, попереду було тільки троє людей. Шото, Бакуго та Мідорія. Сили вже почали покидати її, прийшлось використати причуду, тому що буквально за нею летів Ханта. Блондинка створила скейт з вогню.
– Чому ти вчиш свій клас? Вони просто нереальні! – Кричав Мік Айзаві. – Що за таємні техніки? Один летить через мінне поле, інша на скейті з вогню. – Так, це те чого вона хотіла! Перемога не сильно цікавила Меріл, головною метою було, щоб її помітила Моє.
– Чому я одразу так не зробила? – Сварила сама себе дівчина. Справа пішла швидше і ось світло вже майже близько. Вона влетіла в нього. Навкруги були крики.
– Невже я четверта?
– Нєа, п‘ята. – Збоку почувся хриплий та захеканий голос.
– ХАНТА, Я ТЕБЕ ЗАДУШУ! – Крикнула Бакуго та кинулась жартом душити друга. По трохи почали добігати учні.
– Я тут! – Крикнула Пінкі та кинулась до друзів, які вже зібрались в групку. – Хто яким прибіг?
– Я четвертий, трохи перегнав Меріл. – З надсмішкою сказав Серо, на що блондинка стукнула його по шиї
– Зате, я обігнала Ашідо і Ейджиро. – Задоволено сміялась та.
– Наступний раз я тебе переможу. – Жартом Кірішима встав у бойову позу. Почулась нова порція сміху на фоні криків Катсукі.
– Вітаю наших перших 42 учасників, ви маєте право перейти далі. Ну що, наступний раунд. – Єкран за героїнею почав крутити якусь рулетку.
– Битва колізниць? – Сказав Денкі. – Не люблю я таке. – Поморщився хлопець.
– Це ж командний бій, які правила? – Тсую звернулась до Півночі.
– Зараз по‘ясню: ви збираєте команду від 2 до 4 гравців, це як звичайні колізниці, але є невеликий сюрприз. Бали будуть роздаватись за попередній іспит. – Всі почали переговорюватись між собою.
– Виходить, що кількість балів в колізниці залежеть від того, скільки балів у кожного гравця. ‐ Задумливо промовила Урарака.
– Взагалі-то, я тут по‘яснюю! А ну закрились! – Вдаривши пліткою по землі, кричала про героїня. – За 42 місце ви отримуєте 5 балів, а за 1 десять мільйонів. – Всі погляди були направлені на Мідорію, який прийшов першим. Жінка розповіла правила, розпочався розподіл на групи.
– Меріл, дуй сюда, будеш в правому захисті. – Крикнув Бакуго. – З тим, що ми маємо, не вистачає тільки тебе, нам потрібен четвертий. – Він махав рукою гукаючи дівчину до себе, вона повільно підійшла.
– Пробачте, але я відмовляюсь. – Почулось пищання з всіх сторін. – Я хочу довести, що і без тебе можу впоратись – Катсукі справді вів себе так, ніби, він кращий за неї і знає, що вона має робити, але це була остання крапля. Мері повільно розвернулась та пішла в сторону своєї команди під крик брата. Ейджиро розгублено дивився їй в спину, було неочікувано, а Міна смикала Кірішиму за рукав, щоб той повернувся в реальність.
– Мідорія, що по плану? – Бакуго старша спокійно витримувала стрес, а якщо за її командою будуть бігати всі, то шанс на те, що дівчину помітять, збільшується. Тим більш, вона доведе, що і без брата може впоратись з проблемами. Почався відлік
– Три!
– Два!
– Один!
– Старт! – Викрикнула Північ.
*Контакти були підписані головною героїнею, це не їх ніки. А ось «Вогник» – це вже нік.
*По моєму чувак, нас кинули – Строчки з пісні «Скрябін – Нас кинули»
*Канат – Цей канат міг спокійно витримати вогонь чи кислоту.
Додати до улюблених