Кінець?
Вона:
Я обираю любов, бо любов то є свобода. Я обираю не належить нікому, і не привласнювати собі чиюсь душу. Повна злива думок так і не злилася потоком із моїх очей, і губи не зімкнулися у томливій паузі принаймні тричі. Ті очі, вони знову горіли янтарем, але вони ледве мене розуміють.
Ми різні й ніколи не зможемо бути разом, хіба що у головах один одного. Мені подобалось зазирати у ті очі, і бути з ним у довгих обіймах, ми могли стояти так хвилинами – це єдине, що нас коли-небудь єднало. Більше нічого
Він:
Блять, блять, блять….Якого вона просто встала і пішла? Чому просто не можна було почекати 10 сраних хвилин. Це остаточно означає, що ми більше ніколи не зустрінемось. Бо вона, вона…Ах, та заради Бога. Що з нею не так? Ми більше ніколи не повернемось до тих поглядів і обіймів. Відтепер згадувати її буде нестерпніше, вона з’їдає мене з середини ….Так було завжди, вона тількає
Додати до улюблених