У невеликому курені, у лежанці з моху, лежала велика сіра кішка, – мати маленького коричневого котика. Поруч стояла сіро-коричнева кішка.
– Мам. С тобою все гаразд?- сказала сіро-коричнева кішка
-Так донечку. Все добре.- відповіла сіра кішка.
-Дивись, мам, в нього немає подушечок на лапах. – знову сказала перша кішка
– Нічого страшного, таке буває рідко але буває. – відповіла мати коричневого кота. – А покликай батька, а сама поки піди пограйся з друзями.
Сіро-коричнева кішка пішла, а через декілька митей прийшов кремезний темно коричневий кіт, з чорними смужками, схожими на засохлу траву.
– Травозір. Підійди сюди. Дивися на його подушечки. Ти ж розумієш, що це означає? – пролунав голос сірої кішки.
– Але Землеока… Деревко? – розгублено пробурмотів Травозір.
– Ти знаєш, що говориться в пророцтві. Якщо воно правдиве, то йому прийдеться знищити Плем’я Сріблястих каменів. – відповіла Землеока – І ти, як провідник Лісового Клану, повинен зробити все, щоб він був готовий до цієї битви. А також ти не повинен допустити щоби він або хто небудь інший, дізнався про це раніше часу.
– Добре. Він повинен помститися тому Племені.
Додати до улюблених