Стівен ловив повітря потрісканими губами, із заплющеними очима пестячи себе при тьмяному світлі кімнати близько дванадцятої ночі.
Він гадав, що це допоможе йому заснути, і хоч ідея прокинутися з членом у руці не видалася йому надто привабливою, Стівен все-таки насолоджувався процесом.
Принаймні до…
«Стівене», — грубість у тоні Марка майже злякала його, але раптом збудження тугим вузлом зав’язалося десь внизу живота, і він зрозумів, що… йому подобається голос Марка. Він був таким несхожим на його власний, менш нервовим, впевненішим, із нотками агресії.
Що ж, певно, саме тому Стівен не припинив торкатися себе. Його дихання пришвидшилося, а серце солодко стислося від збентеження й легкої ненависті до себе.
«А, он як?»
«Я знаю, що ти робиш».
Стівен на мить зупинився і тихо засміявся. — Досить, припини це, не сміши мене, я намагаюся заснути.
«Доводячи себе до оргазму?»
Стівен почав гладити себе трохи швидше, тихо мліючи від того, як Марк розмовляє цим «Я кращий за тебе»-голосом.
— Я не доводжу… Я… я просто… Намагаюся кінчити…
«Дійсно? Дивно, я думав, ти намагаєшся заснути».
— Угу, так, я, я… я… не припиняй говорити. — дихання Стівена стало важчим і сповільнилось, навідміну від рухів його руки.
«Що?»
— Продовжуй говорити… говори про щось, будь ласка. — Боже, тепер він задихався, коли пекуче задоволення почало наростати.
«Про що ти хочеш, щоб я говорив? Я навіть не знав, що я тут побачу, але ось він ти… дрочиш опівночі».
— Так, опівночі, вже північ… — Стівен злегка застогнав, намагаючись не видати свою збудженість голосом.
«Ти вологий».
Стівен знову засміявся, знову сповільнюючись.
—Так, я, я справді…
«Вологий, — пробурмотів Марк. — Це на твоїй руці… і звуки, і ти… Стівене, ти такий…»
— Я кінчаю, — крізь зціплені зуби важко видихнув Стівен, — не зупиняйся, Марку, будь ласка, не зупиняйся.
Той посміхнувся:
«Ти такий хороший, Стівене, такий чудовий. Здається, тобі вдалося досягнути піку лише після моєї появи, хм? Цікаво, чому ж це?»
Стівен прикусив губу, але стогін таки вислизнув від звуку прекрасного голосу Марка, ні на йоту не схожого на його власний. Здається, він так близько, що чуже гаряче дихання ось-ось торкнеться обличчя Стівена, а пальці найманця відкинуть мокре волосся з лоба і ніжно гратимуться з кінчиками.
— Твій голос, я хочу тебе… Марку, будь ласка, не зупиняйся. — хвилювання потроху розвіювалось, і він був так близько, і це було так добре.
— Ти можеш кінчити, Стівене, — сказав Марк ніжно й солодко, наче знаходився прямо навпроти, і Стівен кінчив.
Він ахнув і застогнав, кімната наповнилася його голосом, який повторював ім’я Марка аж доки оргазм не згас.
Стівен встав і, похитуючись, попрямував до ванної, щоб прибрати безлад. Його охопила втома незрівнянно більша, ніж раніше. Ретельно вимивши руки, Стівен повернувся до ліжка, і, тихо позіхаючи, загорнувся під ковдру.
Його тіло все ще тремтіло, коли він заплющив очі.
— Марку? — прошепотів він, знову відчуваючи той легкий сором.
«Іди спати, Стівене… і якщо тобі знову знадобиться допомога, просто запитай».
Стівен прикусив губу й одразу ж кивнув, перш ніж розслабитися й заснути.
Переклад, автор Skullsz_Writes на АО3. Дозвіл на переклад отримано.
Додати до улюблених