Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Розділ 1. Все, що не вбиває, робить нас сильнішим

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Наступна мить відбувається із сильним вибухом. Яскраве світло освітлювало неживе обличчя дівчинки, що стоїть на колінах, стікаючи кров’ю. Останнє, що вона чує це слова матері «Будь сильною дівчинкою Ніколь». – щиро усміхнулася жінка.

Прокинувшись уся в поту, вона підводиться з ліжка тримаючись за голову» Знову цей сон, як же набридло». Топаючи босими маленькими ніжками дівчинка йде у ванну «Сподіваюся синців під очима немає, таке відчуття, що тижнів два не спала» – сказала вона і попрямувала з великої кімнати геть.

 

– Добрий ранок! Я подивлюся вчорашнє завдання тебе добре потріпала. — якось дуже голосно для дівчини промовив, що та скривила незадоволене обличчя.

 

– І тобі сьогодні не здохнути.

 

Отримуючи у відповідь лише гучний сміх чоловіка і щось на зразок ≪ Що за вбивчий погляд? ≫ Та лише ще більше скривилася від гучного сміху і підійшла до великого столу, залишаючи за собою тільки приємний запах персикового шампуню.

 

— Хочу вбити когось.

 

Чоловік же підвівся зі столу, підійшов до холодильника дістаючи від туди солодощі ≪ Я так розумію як зазвичай міцний чай і солодке? ≫ – він розгорнув голову до дівчинки, отримуючи задоволений кивок.

 

— За два тижні приїдуть важливі шишки з Йокогами, треба буде йти до них надвечір. Ще я цього вечора представлю тебе як свого приємника. Ти вже два роки як у справах, тому я прийняв таке рішення. — нарешті висловивши все, що йому потрібно, залишалося тільки чекати реакції дівчинки.

 

І чекати довго не довелося. Через секунду 10 у стіну полетів кухоль розбиваючись вщент. А та в свою чергу встала зі столу і подивилася своїми бузковими очима на нього і запитавши:

 

— Який приємник Хіро? Ти сьогодні не з тієї ноги встав або тебе вчора все ж таки по голові хтось пройшовся? Я тобі  ніхто і підібрав ти мене хто знає де.

 

Хіро ж очікував на таку реакцію, але нікого іншого на своєму місці окрім як її він не бачив.

 

— Ти ж сама просила у мене сили, а коли я тобі її на блюдечку підношу прямо до твоїх прекрасних маленьких, але дуже сильних ручок ти відмовляєшся? — Він знав, що вона й сама цього бажала, але чому тоді…? Прокинулася невпевненість? Боїться відповідальності? Може те, що її не приймуть? Цей варіант відразу ж відпадає тому що Ніка неодноразово була на завданнях і брала командування у свої руки. Єдина причина: не спорідненість.

 

— І де ж я так у минулому житті згрішила, що мене попало поріднитися з тобою, але гаразд я подумаю. «Не дарма ж стільки тренувалася і наражала себе на небезпеку». — думала та жуючи солодощі.

 

У час, що залишився, Хіро запитав про сни Ніколь на що та кинула на нього весь свій погляд. Той у свою чергу з усмішкою до обличчя дивився в її очі, на що дівчинка ще більше насупила свої брови. Чоловік так само дивлячись у її очі тільки прошепотів: «Ніколи не зможу надивитися в такі прекрасні очі» У відповідь він же отримав у очі і відповідь дівчинки: «Старий збоченець»

 

 

 

* * *

 

 

 

 

Погода не з найкращих. З самого ранку зібралися хмари і здається ось-ось може піти злива. Вже видно, як на Токіо насувається велика темна хмара, ніби їй немає кінця.

 

≪ Не добре ≫ — подумала та оглядаючи ранкове місто. Люди як мурашки розбігаються своїми роботами і плювати їм було на якусь грозу. Вже бачачи вдалині школу вона біжить до неї. Довге світле волосся майоріло на вітрі, залишаючи за собою вловимий запах її так улюбленого шампуню. Без того темні бузкові очі на цьому тлі здавались ще темнішими.

Переходячи пішохід їй у голові згадалася фраза Хіро коли та покидала будинок ≪ Ти вже сильно не показуй свої пазурі при хлопчині. Якщо так довго намагається привернути твою увагу ти придивися до нього. ≫

 

Все думаючи над його словами в її голові сплив образ хлопця. ≪ І на що мені звернути увагу? На те що він нероба і в школі тільки й робить що спить чи прогулює школу разом зі своїм коханим Кен-чиком? Може на що це гаденя може з легкістю увірватися в мій особистий простір, ставлячи дебільні питання? ≫

 

Ігнорування цілий місяць далося взнаки. Вона як бомба уповільненої дії. От-от і незабаром вибухне. Тоді її образ старанної учениці піде до кота під хвіст. Ніка і сама не любила прикидатися тією людиною якою є.

 

 

* * *

 

 

 

 

— Сьогодні знову намагатимешся заговорити з нею? — ідучи разом із друзями до школи Дорекен кинувши погляд на хлопця, що йшов поруч із ним. — Тобі самому не набридло? Видно ж, що вона не в захваті від твоєї присутності. Що ти взагалі до неї причепився?

 

—  Кен-чин ти не розумієш. Вона не така, я все це відчуваю. Просто у школі не показує свої маленькі пазурі. — хитро глянув на свого друга, від чого він здогадався, що у Майкі з’явився якийсь дебільний план.

 

— Скажи їй якийсь комплімент, усім дівчаткам подобається, коли їм щось таке сказати.

Білобрисий хлопець глянув на Баджі і навіть задумався про його пропозицію.

Майкі вже як місяць хоч якось намагався привернути до себе увагу, але користь нуль. Здається, що вона взагалі його не помічає. І це тільки підливає масло у вогонь адже зазвичай, Майки отримував те, що хотів і міг заговорити з ким завгодно, а тут його просто ігнорують. Тільки він хоче підійти як вона вже говорить з однокласницею чи йде кудись. Але це дівчисько все ніяк не йшла з його голови.

 

— Чому б тобі просто не запитати у Ємми про її уподобання в хлопцях, наприклад? Вона ж з нею непогано ладнає. Може, у тебе і шансу немає і ти не в її смаку?

 

Майкі тільки подивився на нього поглядом кажучи «Я точно на її смак»

 

— Мені здається що ось-ось і вона вибухне, побачивши Майкі,— засміявся Баджі.— Десь я читав, що такі тихоні як вона зазвичай щось приховують.

 

— Баджі ти якщо й читаєш, то херню якусь. Так у дівчинки зовнішність відрізняється, але які ще секрети?

 

— Може вона з якоїсь мафії?

 

 

 

* * *

 

 

 

 

Ніколь прийшла до школи, як завжди, трохи раніше і щоб не тинятися просто по школі вона вирішила зайти за школу і побути наодинці.

Тільки вона зайшла за кут, як її схопила чиясь рука і сильно притиснула до стінки.

Злості не було межі, коли перед нею з посмішкою стояв Манджіро і тримав її.

 

— Доброго ранку Нікочка  — як ні в чому не бувало він промовив ці слова, що ще більше розлютило Ніколь. — Твої очі наближаються ще красивіше.

 

Дивлячись на її зле обличчя, він уже сумнівався в праведності цього плану, але відступати вже нікуди. Адже поговорити сука просто хотів нормально» — подумки вдаривши себе по лобі.

Здається, це була остання крапля її терпіння. ≪ Скільки ж можна? Я йому що якась розвага? Потрібно до мене щоразу докопатись? ≫

 

— Нікочко… — почав він — Я… Тут… Загалом підемо після школи до мене додому. — перше, що спало хлопцеві на думку так це ляпнути щось подібне. ≪ Сука… Мені пиздець… Що я нахууй щойно сказав? ≫

 

– Ти …  — Дівчина вже здається готова була розірвати його на шматки — У КРАЙ ВЖЕ ПОВІРИВ В СЕБЕ САНО? — початок уже не дуже добрий розумів хлопець. — Якого біса ти притискаєш мене до стінки? — стиснувши кулак, вона вмазала їм хлопця по обличчю.— Ти  безсмертний, щоб мене так притискати?!  — Замахнувшись вже другою рукою Ніка потрапила в інший бік обличчя – Кінчений виродок тобі зайнятися нічим? — беручи бідного хлопця за шкірки, вона міняється з ним місцями. Притиснутий хлопець до стіни вже й не знав, що робити і говорити. Ніка зігнула коліна і дуже близько до дорогого Манджиро місця приставила коліно хитро з здається садисткою посмішкою подивилася в його бездонні чорні очі.

 

 

 

— У тебе що нестримність, що ти вже мене по стінках притискаєш і додому запрошуєш? Зі своєю підлітковою проблемою справляйся сам, у тебе он скільки підлеглих є. Є кому допомогти нахуй до мене лізти зі своїм недотрахом? Тобі твої бубонці відірвати прямо тут? Маньяк херов!

 

А ось це вже був дзвіночок. Зараз його яйця і не лише перебувають у зоні ризику. Хлопець нервово ковтнув. Від такого близького руху навіть Майки затримав подих і трохи почервонів. “Хто б міг подумати сам Манджиро Сано, лідер Тосви червоніє перед маленькою дівчинкою” – думала Ніка яка вже здається увійшла в кураж. Але навіть незважаючи на це, дівчина була зла на хлопця.

Незважаючи на злу дівчину, він продовжував дивитися їй прямо в очі. Наче щось намагався знайти. Вона зараз так близько до нього. Він відчував її приємний запах персика. Навіть чув її серцебиття і подих, що збився. «Навіть у гніві вона така мила» — думав хлопець. Така гарна та незвичайна для нього. Так і хочеться йому обійняти таке маленьке теля і не відпускати.

Учні, що зібралися на задньому дворі школи, дивилися на цю парочку і перешіптувалися. Сама ж Ніка розуміла, що зараз всі побачили її справжню і куточок її губ трохи піднявся в посмішці. Їй до нудоти набридло прикидатися не тією людиною. Плювати їй уже було на те, що подумають про неї учні, однокласники.

 

— Ніка ти не так мене зрозуміла — намагався якось виправдатися хлопець, але довіра в очах дівчини впала нижче за плінтус. Скажи ще слова і та його розчавить.

 

Ніка ніби почула його голос у голові і коліном сильно натиснула на таємне місце хлопця. Він від такої дії скривився від болю, але намагався не показувати біль, що не дуже виходило у хлопця.

 

— Іди нахер Сано —  розвернулась дівчина і пішла під усі погляди до школи.

 

— Нічогеньке таке шоу,— прокоментував Доракен, подивившись на бідного Майкі. Навіть біль начебто відчув.

 

— А я вам казав! Я більш ніж впевнений що це трохи того що вона вміє. Цікаво, коли підуть чутки, що самого Непереможного Майкі якась дівчинка притиснула до стінки?

 

—  Баджі заткнися, всі все і без тебе зрозуміли. —  Рикнув Кен підходячи до потерпілого —  Майкі ти як там? Все своє на місці? — з часткою жарту запитав він, за що отримав гнівний погляд. — Жартую, жартую.

 

— Тепер вона тебе ще більше ненавидить. Це ж треба було дівчинку притиснути до стінки так ще й до себе додому запросити – сміявся на весь голос.

— Я ж вам казав, що вона покаже мені свої маленькі кігтики, — сказав Майкі, після чого на нього дивилися як на хворого ідіота.

“Оойй дурень” – було в голові хлопців.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь