Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Риба

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

Лишилось два тижні до фіналу, One direction пройшли такий довгий шлях. За цей час Гаррі й Луї стали дуже близькими. Кожен з них відчував, що щось відбувається, вони знали, що між собою не такі друзі, як з Ліамом, Зейном чи Найлом. Вони щось інше, це стало очевидним. Та ніхто нікуди не спішив і все пливло поступово, без крутих поворотів чи зупинок.

Гаррі пам’ятав про кожен напружений момент, про всі ситуації, де Луї був максимально близько, де його губи були геть поряд. Пару раз вони майже торкнули лиця Гаррі. Він помічав, що Луї також досить часто зменшує ту відстань між ними. Це ніколи не нав’язливо, але завжди відчувається, завжди дихання затримується і ось-ось, але не стається те, про що кожен з них так мріє.

Одного вечора Луї підійшов до Гаррі й повідомив, що їм необхідно терміново поспостерігати чи випливуть сьогодні якісь риби, яких він відстежує. Гаррі розумів, що прохання трохи дивне й він не знав взагалі, що Луї цікавиться рибами, проте вже звик до чогось такого раптового і шаленого, тому погодився.

Вже сутеніло, хлопці дійшли до дивної водойми, яка була на відносно далекій відстані від табору. Це не було озеро, навіть не ставок, це було щось трохи більше за калюжу.

– Ти впевнений, що ми прийшли на правильне місце? – максимально м’яко запитував Гаррі.

– Так, це точно тут – упевнено сказав Луї, – потрібно прилягти, щоб бути на рівні з поверхнею води й тихо стежити за рухом у ній.

– Луї, я не думаю, що тут може жити хоча б жаба, не те, що твої особливі риби.

Луї нічого не відповів, а відразу ж ліг животом на траву біля тієї водойми й розпочав уважно вдивлятись у неї. Гаррі не лишилось вибору, тому він повторив за ним і ось вже теж відчував тепло, яке приходило з літньої, нагрітої сонцем, трави. Вони провели так десь десять хвилин. Тоді Луї підсунувся ближче до Гаррі, показав вказівним пальцем в напрямку водойми й дуже тихо сказав на вухо:

– Ось, тепер бачиш? Вони починають виходити.

Гаррі нічого не розумів, він не бачив ніяких рухів, однак не хотів казати про це Луї, адже його лице було таким щасливим, тому лише слухав тихий голос та дивився у потрібному напрямку (хоча більше на очі, голубі переливи яких ще було видно, хоч сонце вже давно заховалось). До речі, так, було досить темно, шансу розгледіти риб Гаррі не мав. Луї відчув погляд на собі й поглянув у відповідь, його посмішка стала ще більшою, а очі сором’язливо мружились.

– Ти не туди дивишся – він ліг головою на плече Гаррі, заховавшись від нього – не туди..

Гаррі знав, це єдине на що варто дивитись. І хоч вже вивчив напам’ять всі до останнього міліметри цього ідеального обличчя, воно все рівно гіпнотизувало кожного разу, так як світло гіпнотизує нічного метелика. Тому він повернув свою шию, щоб знову побачити бажане, йому це не вдалось і ось він вже перевернувся на спину, а Луї швидко обперся на лікті біля нього.

Вони могли вічно ось так лежати, але Гаррі все ж перевів погляд на небо і наче зважувався щось сказати.

– Ми вже майже дійшли до фіналу. Як думаєш, що з нами буде після цього? – Гаррі часто запитував про це сам у себе. Коли він прийшов на проект, то планував все геть не так, він був сам. Ситуація дуже змінилась і майбутнє залежить не тільки від нього. Так, у них вже є фанати, тому чи продовжать вони шлях разом не таке й складне питання для всіх. Проте якщо не виграють? Якщо не всі захочуть після того продовжити? Чи будуть вони взагалі спілкуватись після завершення шоу. Найбільше його хвилює Луї. Чи завершиться все, що є в них, разом з гуртом..

– Думаю ми виграємо, створимо крутий альбом і покажемо всьому світу хто такі One direction.

– А якщо не виграємо? Якщо ми припинимо спілкуватись? Якщо ми з тобою після цього більше не побачимось? – Гаррі піднявся на коліна, його це дуже хвилювало.

До нього доєднався Луї, взяв за руки і сказав:

– По-перше, ми не програємо. По-друге, ми ніколи не припинимо спілкуватись. По-третє, ми з тобою точно побачимось, я ніколи не дозволю, щоб виникла така ситуація. Гаррі, якщо треба буде, то я готовий переїхати на Місяць і жити разом. Я ніколи не зможу просто припинити бачитись з тобою – Луї вклав все серце у ці слова, він був щирим.

– Луї, я дещо зроблю, але ти не лякайся – Гаррі повільно підняв свою руку й взяв у неї щоку Луї, великим пальцем погладив її й опустив погляд з очей на губи. Він чув знайомий ритм, з ним завжди билось його серце, коли він був так близько біля Луї. Гаррі доторкнувся іншої щоки своєю другою рукою. Він хвилювався, але знав, що можна не боятись. Дотягнувся й ніжно торкнувся його губ своїми, це був ледь відчутний дотик, який і не назвеш цілунком, так він хотів перевірити чи не відсунеться Луї. Це було дуже приємно, Гаррі хотів більше і не побачивши супротиву, розпочав пестити його вуста своїми. Він все краще й відчайдушніше цілує вуста Луї, робить це дедалі сильніше. Потім віддаляється, вони обоє дихають і Гаррі каже:

– Я ніколи не буду готовий це втратити, Луї

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь