– ти вирішила подзвонити своєму колишньому, щоб поговорити про нового колишнього?
(або ненсі розійшлась з джонатаном, стів хоче з’їхати до едді, а робін ненавидить жити сама)
1
Ненсі не знає, що дивніше: те, що вона не видалила номер Стіва після такого поганого розставання, чи те, що вона зараз дзвонить на цей номер після кількох років з їхньої останньої розмови.
Дивніше може стати тільки те, що дзвонить вона через її розлучення з Джонатаном.
Чесно кажучи, вона дійсно не знає, як взагалі опинилась в цій ситуації. Після їхнього зі Стівом розставанням вона з головою поринула у нові стосунки, що і могло стати її головною проблемою. І все дійсно було неймовірно, вони працювали в одній газеті (хто їх взагалі читає зараз), Джонатан покращував свої навички у фотографуванні, поки сама Ненсі писала статті, за які їй не один раз прилітали погрози вбивства. Для цього вона купила собі пістолета, і, як виявилось, стріляти вона вміла дійсно непогано, так ще і зброя вміщалась в її улюблену сумочку поряд з парфумами й блокнотом. Так що так, жили вони прекрасно, і навіть з’їхались на якийсь час, як тільки їм виповнилось по дев’ятнадцять.
Сказати, в який момент вона почала помічати, що почуття вже не ті, доволі важко. Можливо, коли Джонатан все більше часу проводив зі своїм накуреним другом Аргайлом, а Ненсі, замість хвилювання та занепокоєння, вмикала нову серію серіалу. На відміну від її розставання зі Стівом, Джонатан не влаштовував сцени про недостатню кількість слів про кохання чи щось інше. Та і сама тема про стосунки виникнула раптово, коли Ненсі писала статтю, а Джонатан смажив яєчню.
– Думаю, нам треба розійтися.
Це не стало подивом – Ненсі знала, що колись хтось озвучить ці слова, просто вона не могла себе змусити це сказати. Шкода тільки було, що квартира була дійсно зручно розташована для їхньої роботи, а тепер треба шукати нову.
Вони не почали якомога швидко тікати з їхнього місця чи обсипати одне одного образами. Ні, дівчина тільки погодилась на розставання, а хлопець впевнився, що це ніяк не буде показуватися на їхній роботі. Стосунки стосунками, а контора у них дійсно гарна. Джонатан погодився якийсь час поспати на дивані у залі, адже у Ненсі проблеми зі спиною, а одразу ж знайти нове місце було важко.
Того вечора вони напились разом, щоб відсвяткувати горе від розставання, але, як виявилось, варто було не робити це з колишнім. Проблемою було те, що Ненсі не знала, куди можна піти. Фред, її напарник, буде плакати більше за саму Ненсі від новини про їхнє розставання, а більше друзів, як виходить, у неї й нема. Барбара померла кілька років тому в нещасному випадку, і після тої трагедії дівчина майже закрилась від усього світу, впускаючи до нього небагатьох.
Додому їхати теж не варіант, адже Майк в розквіті його пубертату – то найбільший гівнюк її життя, батько спить, а мама і так по вуха в проблемах, щоб слухати про невдалі стосунки її двадцятирічної доньки.
Саме тому залишається тільки Стів. Взагалі, це не буде правдою, якщо вона скаже, що вони взагалі не зустрічались з часу їхнього розриву. Під час стосунків Стів непогано подружився з її братом і його друзями, а особливо з Дастіном. А оскільки ті малі гівнюки дуже часто зависали у них, то Стів був вимушений забирати їх звідти. Ніяково було після їхнього розриву, але дуже скоро Ненсі з’їхала, а Стів влаштувався на роботу, тому якраз з того часу вони не бачились взагалі.
– Ненсі?
Коли через кілька гудків Стів нарешті приймає її дзвінок, дівчина на мить губиться. І що вона має сказати своєму колишньому? Але їй дійсно нема куди йти, а Джонатан, який так вміло звалив до свого Аргайла, тільки змусив замислитися, що їй дійсно не вистачає когось близького поряд. Не може ж вона Джонатану плакати про Джонатана.
– Так, привіт, Стіве.
Повисає незручна павза. Вони дійсно давно не говорили, і Вілер не знає, як до нього підступитися. Але знову ж таки, це Стів, той бовдур, який грається з друзями її брата в дивні ігри й, що найголовніше, програє в них. Якщо він все ще той самий Гаррінґтон, якого вона знає, то він має зрозуміти.
– Ми … можемо зустрітися?
Чується якісь звуки, один з яких дуже схожий на поцілунок, а другий на незадоволений шепіт самого хлопця.
– Щось трапилось?
Хіба вони так часто зустрічаються для «просто поговорити»?
– Нічого серйозного, але …
Здається, він розуміє щось в її голосі, адже замість подальших питань тільки рухається кудись, що чутно за шумом у слухавці, але не скидає.
– Гаразд. Можеш зайти до мене в магазин ближче до сьомої, неподалік є бар.
– Так, звичайно.
– Я кину адресу в повідомлені.
– Дякую, Стіве.
Знов повисає тиша, але цього разу вона вже не така натягнута як до того. Ненсі навіть не якусь мить замислюється, чи не могли б вони знов зійтися, але з телефону чується тихий сміх Стіва, адресований не їй, і Вілер розуміє, що не варто згадувати про колишніх в такому контексті. Вони розійшлись не просто так, щоб зараз знов сходитися назад.
– Звичайно, Ненс.
Через кілька хвилин їй приходить повідомлення з адресою.
2
Як виявляється, то цей магазин Стіва знаходиться ще ближче до її роботи, тому Ненсі навіть встигає зустріти Фреда по дорозі та обговорити деталі її статті (дівчина навіть не дивується його побачити в цей час, адже Фред завжди був дивним). На щастя, цього разу він не питав про те, чого вона так пізно гуляє біля роботи й чого вона без хлопця, проте дівчина вже готується відповідати на сотні його питань про це у майбутньому.
Над входом висить велика табличка з «Family video» на ній. Насправді сам напис трохи стертий, і його дійсно варто було б оновити, але так сталось, що Ненсі все одно – вона розійшлась з хлопцем, їй можна.
Як тільки двері відкриваються, то вона чує над головою тихий звук дзвінка, на який з підсобки виходить Стів і гучно кричить:
– Роб, я тобі вже сто разів повторив, що …
Але як тільки він бачить дівчину, то одразу ж замовкає та трохи посміхається. За той час, що вони не бачились, він не дуже і змінився. Єдине, що дійсно відрізняється, так це його волосся, яке не стоїть так високо, як в школі, а на обличчі немає виразу, немов він ненавидить щонайменше половину міста. Подорослішав, мабуть.
– Привіт, Ненс.
Він її обіймає, але то вже не такі обійми, як раніше. Тоді вона відчувала, як кров застигала від почуттів, а сам Стів дійсно хотів її, і тут не про секс розмова. Зараз цього нема, як недивно, і обійми більше схожі на звичайне дружнє привітання.
– Привіт.
Магазин милий. Він повністю забитий іграми, пристроями для них та навіть коміксами на будь-який смак. Вона не фанатка такого, але зараз не проти була б прикупити собі щось таке.
– То що такого сталось, що ти вирішила подзвонити?
Стів перевертає табличку на «зачинено», і повертається до неї з руками на боках. Весняні дні довшають, тому зараз ще не буде темно, як то було взимку.
– А ми можемо випити?
Гаррінґтон на мить дивується, піднімаючи брови. Дійсно, Ненсі не велика поціновувачка алкоголю, і минулого разу, коли вона напилась, то наговорила багато зайвого, що і стало одною з причин їхнього розставання. Звісно, що за ці кілька років її звички та смаки могли змінитися, але щось каже Стіву, що не в цьому випадку.
Проте, зрештою, дарма дівчина їхала до нього?
– Гаразд, пішли.
3
Бар дійсно знаходиться недалеко від магазину, буквально в ста метрах, і за цей час вони навіть не встигають нічого запитати одне в одного. Ненсі мовчить, бо не знає, з чого почати розмову, а Стів все пише комусь повідомлення з гидотною усмішкою на обличчі. Немов він закоханий.
Тільки-но вони сідають, як Вілер замовляє кілька шотів чогось алкогольного методом тику в небо. Вона все одно не знає більшість з цих напоїв, то нащо робити з себе незрозуміло що.
– Ого, Вілер, ти прям пішла у відрив. Невже з Байєрсом розійшлась?
– Так.
Вона це каже без емоцій, просто констатація факту, адже дійсно, вони не посварились, не зненавиділи, а просто перестали відчувати те, що було раніше. Нічого серйозного, так і роблять всі дорослі та зрілі люди – вони просто розходяться без таємних образ та непотрібних сварок.
Але Стів цього не розуміє, він підсідає до неї ближче та навіть трохи торкається її руки, немов намагається підбадьорити. Ще раніше, коли вони зустрічались, то він висловлював свою підтримку саме так – через доторки й фізичний контакт, словами він не вмів висловлюватися влучно.
– Я не збираюсь плакати, якщо що, — дівчина на всякий випадок каже, щоб той не думав, що Ненсі збирається плакати в його міцне плече.
Проте Стів все одно не відходить від неї, продовжуючи водити коли на її плечі. Дивно, але це трохи заспокоює, тому вона навіть не скидає руки.
– І ти вирішила подзвонити своєму колишньому, щоб поговорити про нового колишнього?
В його голосі звучить ледь не дитячий подив та цікавість, і Вілер від цього звуку повністю розслабляється та навіть опирається на руку за своєю спиною. Зрештою, вона не збирається ні до кого підкатувати, просто хоче відпочити з другом після розставання.
Не встигає дівчина відповісти, як перед нею ставлять перший напій. Ненсі перед тим, як у неї питають про наступне замовлення, хапає стакан і випиває все до останньої краплі. Чого вона не бере до уваги, так це наявність льоду, і один з кубиків летить до горла одразу ж після першого ковтка. Дівчина, відставивши напій, заходиться кашлем, і Стів розгублено стукає її по спині.
– Вілер, ти вбитися тут вирішила?
Після третього удару лід випадає на стіл, і Ненсі зі сльозливими очима опускає голову на стіл. Вона дійсно не може сказати, що її змусило вилити той джин тонік бездумно, але, мабуть, розлучення – то дійсно не так і легко, як здавалось раніше.
Горло дере, і дівчина, попри всі застереження про вечір без сліз, гірко плаче собі в лікоть.
Замість слів Стів тільки обережно гладить її по спині та замовляє ще щось у бармена; Вілер абсолютно все одно, що то було. Тільки зараз вона розуміє всю тяжкість її ситуації – вона не має хлопця, якого дійсно любила (хоча почуттів вже немає, але звичка, що хтось є поряд, залишається), квартири немає, а додому повертатися вона точно не буде, і зараз вона плаче на стійці бару, поки її колишній плескає по спині після того, як вона намагалась напитися зі своїм іншим колишнім. Не життя, а цирк.
Може, їй просто пороблено?
– Вибач, я просто, — вона підіймає голову і дивиться в карі очі навпроти себе, — я пробувала напитися з Джонатаном, але …
– Ти що? — тепер Стів ледь не давиться водою, яку йому подав бармен та голосно сміється, закинувши голову назад, — ти хотіла запити горе від розставання з Джонатаном разом з Джонатаном? Ти неймовірна, Ненсі Вілер.
Вона згадує, як раніше чула ці слова від хлопця, тільки того разу то були оклики закоханого молодого чоловіка, а не просто здивування від її дурних дій.
Перед ними ставлять два стакани, і Стів одразу ж зупиняє подругу одною рукою:
– П’ємо повільно, а не на смерть, Ненс.
Вона тільки підкочує очі, але слухняно повторює рухи друга. Їй дійсно не хочеться зараз вмирати, особливо у барі від алкоголю чи шматочку льоду, що застряг в горлі. Коли Гаррінґтон відкидає голову назад, переливаючи напій собі до рота, то очі Ненсі помічають синець на його шиї.
Це не синець, то засос, і він навіть не один, якщо судити за почервоніннями на його тілі. Не те щоб дівчина спеціально дивилась туди, але на блідій шкірі то дійсно неважко помітити навіть напідпитку. Її це не дивує – Стів дійсно гарний хлопець, і заслуговує на таку ж дівчину, яка могла б його по-справжньому любити, на відміну від самої Ненсі.
Вона тільки посміхається на це та випиває свою порцію, відкидаючи голову так само назад. Як тільки вона знов сідає рівно, то відчуває, як в голові паморочиться від випитого алкоголю.
– У тебе є дівчина?
Ненсі дійсно не хоче звучати здивовано, але сам Гаррінґтон тільки посміхається та трохи загадково поправляє комір кофти. Що показово, то він не ховає засоси, а лише швидко проводить по ним рукою, немов показуючи, що він зайнятий. Від цієї картини щось тепле розливається в грудях у Вілер.
– Так, дівчина.
Голос не дуже впевнений, але сама Ненсі скидає це на алкоголь та повний бар людей. Не її по справа, вона прийшла плакати на своє розставання.
Напиваються вони майже до втрати пам’яті, що бармен Лоррі вимушений ледь не виносити їх з приміщення. Коли Ненсі мало не валиться на порозі, то Стів п’яно ловить її за руку і падає за нею. Вони голосно сміються, і дівчина відчуває, як стає легше дихати. Немов вона відпускає Джонатана зі свого життя, усвідомлюючи, що на цьому все не закінчується.
Коли Гаррінґтон ледь не заносить Ненсі в якусь квартиру, то вона тільки ліниво б’ється, намагаючись захистити свою честь. Здається, там був ще хтось, і цьому комусь вона погрожувала пістолетом в її сумочці. От тільки потім він магічним чином зник, а саму буйну Ненсі вклали в тепле ліжко, в якому вона заснула, як тільки торкнулась подушки.
Найцікавіше починається вранці.
від авторки:
ідея прийшла вчора, написала на пів ночі, зараз дивимось, чи зайде
Додати до улюблених