Біти від потужнихколонок лунали по всьому покинутому складу, де умільці змайстрували кілька сцен і зараз проводили фінал неофіційного турніру з танців. Натовп чекав. Адже на фінальній сцені зіткнуться такі різні особи, не лише у плані танцю та стилів. Він зовсім нещодавно прилетів із Китаю до Кореї, щоб втілити свою мрію у реальність. І Сеул дав йому такі можливості. Техніці та подачі Джексона Вана заздрив кожен крампер, який був на цьому турнірі.
Вона ж, на перший погляд, зовсім інша. Наче шумна і любляча компанії дівчина, яка б добре показала себе у вуличних стилях. Але ні. Дженні зовсім не така. Вона вибрала більш консервативний стиль; з одного боку, контемпорарі заснований на класиці, а з іншого — сексуальний джаз-фанк, наближений до тих же вулиць.
— А тепер ми запрошуємо на нашу сцену найкращих танцюристів сьогоднішньої ночі, які в батлі вирішать, хто ж забере собі корону! Дженні Кім та Джексон Ван!
Вони піднялися на сцену з різних боків, ніби виходили на смертельний бій у Колізеї. Кім одягнена у білі спортивні штани з чорними смужками з боків, червоні високі кросівки та сіру у чорну смужку кофту, яку вона заздалегідь обрізала так, щоб вона була більше схожа на топ.
Джексон же, у свою чергу, у звичайних чорних джинсах, безрозмірній чорній футболці та кепці – обов’язковому аксесуарі.
Перший трек був призначений для хлопця лише його перша частина.
• Bruno Mars – Thats what I like
Все починалося досить нешкідливо, поки хлопець не знайшов свого ритму, не знайшов тих рухів, які покажуть всю його майстерність. Ван зміг прокачати публіку, і на цьому його частина закінчилася, адже це лише хвилина.
• G-dragon — 개소리
На центр сцени вийшла вона. Голову опущено. Світло яскравих прожекторів спрямовано неї. Пара секунд тиші, і зал вибухнув гучними криками та оплесками, після чого діджей увімкнув трек G-dragon’a. Трохи не її, але Дженні впоралася. Благо у неї є подруга, яка дуже часто тягала Кім за різними hip-pop класами, до яких у дівчини не лежала душа, але вона в цьому дуже вправна. Трек так завів, що хотілося танцювати. І, пропустивши все через себе, вона натягла нахабне вираз обличчя і почала танцювати, домішуючи сюди свій рідний та сексуальний стиль.
Публіка ще більше розпалилася, і Джексона це почало злити, адже саме він має бути сьогодні найкращим. А тут якась дівка, про яку він ніколи не чув, намагалася відібрати в нього те, що по праву належало йому вже рік. Так, більше року Джексон Ван брав участь у подібних офіційних та неофіційних змаганнях, і за цей час хлопець встиг «зловити зірочку». Хоча на його повсякденному житті це не позначилося. Все такий же яскравий, усміхнений і товариський хлопець, який міг закорінитися з кожним. Він просто душа компанії.
Дженні ж навпаки: рідко брала участь у змаганнях. Вона воліла їх уникати. Їй не важливо визнання публіки, не важливо, що думали про її навички сторонні. Але цієї ночі все пішло навперейми. Ліса притягла її в це занедбане місце, зареєструвала і насильно випхала на сцену, а сама не брала участі, хоч і любила таке. І причина, через яку Джен не злила з самого початку, полягала саме в Манобан. Перед нею зовсім не хотілося вдарити в бруд обличчям. Та й саме ця дівчина платила Кім зарплату за класи, а позбутися її хотілося найменше, тож і танцювала. Але ближче до середини Кім втягнулася і виходила на сцену без умовлянь Лаліси.
— Що ж, обидва наші фіналісти чудові, а тепер у нас буде один трек на двох. Рівні умови, але є одне величезне «але»! Ми не знаємо, що це буде за трек! Ви готові?!— Ведучий ще більше заводив аудиторію.
А їм тільки це й потрібне. Натовп отримав свій адреналін.
• Chase Atlantic — The Walls
І цим рандомним чином було обрано вибуховий трек, під який можна танцювати все, що заманеться.
І першим був хлопець. У нього все чудово виходило: знову технічно та сильно. Все у його стилі, але без душі. Не було жодного посилу в зал, крім того, що він неймовірно крутий.
Інша справа вона — зняла свої червоні кросівки, залишила їх десь осторонь, обсмикнула свою кофту, налаштувалась емоційно і вступила з початком другого куплету. Білі шкарпетки одразу почали стали більш сірого відтінку, так само, як і її білі штани на колінах, трохи з боків на стегнах. Контемпрарі під цей трек виглядав надзвичайно потужно і в тему. Лексика тіла дівчини змусила людей, які розуміли «текст», повірити в танець, почуття, а тих, хто лише віддалено розумів деякі «слова», вона присвятила своїми рухами. Адже танець не потребував перекладу.
Поки Кім танцювала, у залі не було жодного зайвого звуку чи руху. Навіть Джексон заворожено спостерігав за тим, що відбувалося зараз на сцені. І тут він зрозумів, що не бути йому найкращим сьогодні. Ця техніка, ці емоції просто вселили це у Вана. І це не лякало, а навпаки – змушувало усміхатися, як ідіота, і…
Красива фінальна точка від Дженні, і тиша. Ні музики, ні галасу публіки. Нічого. Лише важко дихаюча Кім у центрі і в не дуже зручній, але вишуканій позі.
Лише коли вона зійшла і вклонилася, просто опустивши голову, помилково подумавши, що розчарувала всіх глядачів, зала вибухнула криками та оплесками з новою силою. Дівчина цього явно не очікувала і навіть трохи злякалася, коли знову почали шуміти. Серце на декілька секунд пішло в п’яти.
—Ва-а-а! — потягла Лисиця, обіймаючи свою онні. – Це було неймовірно красиво! Я побачила кілька нових форм! Здається, я раніше ніколи не бачила подібного у твоєму виконанні! – все ще захоплено стрибала дівчина.
—Вирішила поекспериментувати,— холодно відповіла Кім, відкриваючи велику пляшку холодної води, яку їй і принесла Манобан.
Пройшло кілька хвилин і оголосили результати.
У той день Дженні забрала корону кращого танцюриста, залишивши публіку задоволеною, а Джексона з безліччю питань і докорів у свій бік.
Додати до улюблених