Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Нові знайомства.

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

– Вік, не хвилюйся, Ітан його знайде. – сказав Давид поправляючи краватку.

– Я й не хвилююсь, просто обіцяла його знайти. – з легкою посмішкою відповіла дівчина.

На кону була місія «ЗЗВ»; З- знайти, З- забрати, В- втекти. Потрібно було забрати флешку з файлами. В ній була інформація про Місяця – інше угрупування.

– Рухається на північ в бік клубу «Алібі». Думаю ви впораєтесь. – сказав хлопець з довгим розпущеним волоссям.

– Дякую Іт, з мене смачна кава. – з блиском в очах подякував Давид.

– Звертайтесь, а зараз вам час в дорогу.

Вік та Даміано сіли в чорний dodge challenger та поїхали на місце зустрічі передачі файлів. Напарники розділились і пішли в різні частини залу. Даміано стояв біля більярдного столу, а Вік біля танцювального залу. Зусібіч лунала гучна музика, деякі люди спали на барній стійці. Хтось п’яний пританцьовував в залі. Бармен, переливав якесь спиртне для коктейлів.

З хвилини на хвилину Вік повинна підійти з цигаркою до того чоловіка ,що сів на стілець біля барної стійки.

– Запальнички не знайдеться? – запитала дівчина. Той чоловік , щось пробубнів про погане покоління , але все таки протягнув чорну запальничку.

– Дякую. – з легкістю в поведінці відповіла Вік.

Для чого була ця сцена? Гра була неперевершена, головне ,що тепер вони дізнаються звідки цей чолов’яга. Отак, простим дотиком плеча з маячком можна дізнатись все, але це згодом.

Тепер час діяти Давиду, його ціль забрати ноутбук з флешкою під барною стійкою. Майже ідеально він підійшов до барної стійки , попросив бармена зробити коктейль. Для того,щоб відвернути увагу. Досить спокійно він взяв коктейль та той портфель з ноутбуком й направився на вихід. В автівці його чекала Вік, вона виглядала доволі змучено. На те була причина – глубока ніч на дворі.

– З цим всім розберемось сьогодні? – поцікавилась дівчина.

– На щастя, чи на жаль завтра. Ітан вже спить, а якщо його розбудити ,то пощади не буде, ти ж сама знаєш. І бос завтра приїде.

– Я вже й забула ,що бос приїде. Це було б добре.

Машина напарників повернула в бік лігва. Для них це був найкращий ,найрідніший дім. Хоча вони тут не жили в дитинстві. У кожного своя історія. У Вік померли батьки в 14 років. Вона опинилась на вулиці. Залізла в борги. Було страшно, і боляче, що світ такий жорстокий. Чому померли саме її батьки? Це занадто різка біль, яка болить і зараз. В їх смерті вона винить саму ж себе.

Вона вступила тепер в одну з найкращих банд. Її життя було не раз на волосині від загибелі. Вона не бояться смерті, в неї немає нікого окрім ,неї самої і правди. Їхнє угрупування бореться зі злом. До волі благородно, чи не так?

Кожному цієї ночі снились цікаві сни. А їх бос вже летів в літаку. Молода дівчина з коротким волоссям пробувала заснути. Треба було виспатись, і виглядати якнайкраще. Вже сьогодні вранці вона побачить свою сім’ю ,а не лише напарників по справі. Пробуючи зібратися з думками ,вона вирішила понглянути на час. На годиннику було 6:49 ранку. Вже зовсім скоро вона прибуде в свій улюблений дім. Цей будинок залишився їй ,як спадок, загалом як і її «робота». В дитинстві вона була улюбленою донькою свого батька. Все,що він міг довіряти ,довіряв саме їй. Можна було вгадати , що справа батька дістанеться Каті. Інші дві сестри змирились з цим і спокійно відносились до своєї молодшої сестри.

Час 7:28.

Я стараюсь пробратись в будинок непоміченою. Сюрприз про який вони знають. Бачу ,що на кухні стоїть Давид і варить каву. Вік сидить за столом, а Іт передивляється ,щось в своєму ноуті. Нічого не змінилось після мого довго від’їзду.

***

Я прокинувся самий перший, і пішов відразу робити каву ,яку вчора пообіцяв Ітану. Потім прийшов сам Ітан, і сама Вік. Зробивши каву, я повернувся і глянув в прохід дверей. Там стояв наш улюблений бос. Наша найкраща подруга. Вона третє покоління мафії. А ми її друзі і напарники. Можна підібрати багато слів. Першою надірвалась Вік і побігла на Катю. Згодом і ми з Ітаном. Ми компанією повалили її на підлогу і почали обійматися. Типова поведінка нашої групи, коли приїжджає вона.

– Я теж рада вас бачити, – з щирою посмішкою сказала Катя, – але може вже відпустите?

Всі відразу встали, щоб не нервувати Кет.

Першим заговорив Іт, перервавши мовчання.

– Як там справи в Америці? Наші партнери можуть нам допомогти? – поцікавився хлопець.

– Та все добре, вони не проти. Тим паче в нас однакові цінності, і бачення всієї ситуації в світі. – так само з теплою посмішкою відповіла Катя, – до речі, в нас нова справа. Потрібно усунути одного чоловіка ,який постачає зброю, і поширює брехню про нас. Його треба ліквідувати , бо до добра це не дійде. У вас є здогадки хто це?

– Тільки не кажи, що це Білі троянди. – відповіла Вік.

– Я й не збиралась , але так воно і є.

– Білі троянди, злочинне угруповання, перше в світі по вбивствах; 134 людини пішло на той світ ,через них. Також вони запугують багатьох відомих людей, і постачають зброю. Їх доволі багато більше 40 людей, є свої заходи безпеки, придумані ними паролі. – Ітан читав інформацію зі свого ноутбука, а інші спостерігали за його діями, – думаю я зможу нарити більше інфи, і спробую взламати їх сайт, але мені потрібний Ігор.

– Так, добре, я скину інфу про них всім на електронні адреси. А Ігор повинен скоро бути тут, і решта наших новачків. Дівіться ,щоб вони не стали кращими за вас. – з сяючими очима відповіла Катя, тим самим зацікавивши старших по рангу.

Старші переглянулись , кожен з них хотів , якнайшвидше познайомитись з новачками.

– Кет ,підійди сюди на хвилинку. – Іт запросив Катю до себе.

– Та, щось хотів?

– Що робити з флешкою, там не лише данні Місяця? Я радий ,що Вік і Даміано не подивились. Тут занадто багато всього, як вони нарили стільки? І головне навіщо їм ця інфа? – запитав Іт.

– Вони могли нас шантажувати цим всім, і не тільки нас. Забагато інформації. Вони ,щось точно задумали. Часу обмаль. Треба знайти витоки, хто міг про нас це все злить. Ми ж теж не пальцем роблені.– сказала Катя.

– Окей, сьогодні почну ,тільки як Ігор приїде. До речі, тренування будуть, щоб новачків розподілити по рангам? – поцікавився хлопець.

– Звичайно, якраз і перевіримо вас, які ви тепер. І я знаю, в тебе назріло питання «ти впевнена ,що серед них немає шпигунів?». Так, я впевнена ,що немає.

– Тобі перечити не буду, довіряю. – кареокий почав посміхатись.

***

Головне,щоб вони не здогадались, хто я, – подумала дівчина дев’ятнадцяти років, – але вони не такі дурні ,як здається. Там є свої люди. Бос казав, що мені головне нарити ту саму флешку, яку вони перехопили в клубі. Це була та сама людина, людина-шпигун. Головне для неї ,не вижити ,а дістати інформацію для боса.

***

Їй, як і нашим героям немає чого втрачати. Вона почала зустрічатись з іншою дівчиною. В її французькому містечку це було не прийнято, як і в інших містах , та селах Франції. Це було суворо заборонено. А як люди дізнавались ,то проганяли з міста. Так з нею і сталось. Вона втекла в Америку, а її дівчина ,яку вона кохала більше життя, пішла на світло. Вона вбила себе.

Це була різка біль, яка ледве пройшла з її душі. Все здавалось не важливим, вона страждала. В неї безтяии боліло серце. Вона пробувала і себе вбити, але в останній момент передумала.

***

– Вони вже на підході. П’ять хвилин. Їх буде четверо. Ведіть себе гарно ,дітки. – з маминими повчаннями Кет розсмішила своїх друзів.

– Добре ,мам.– сказав Давид перекривлюючи Катю.

Всі сиділи в очікуванні новеньких. Буквально через три хвилини в двері подзвонили. Першим зайшов Ігор, високий хлопець, з коротким волоссям та гарними очима. Після Ігоря зайшли дві дівчини і два хлопця.

Перша дівчина була не високого росту, з чорнявим волоссям ,і янтарними очима. Друга дівчина було висока, з кудрявим волоссям, і зеленими очима. Двоє хлопців були близнюками. В кожного з них були сірі очі, короткувате ,світле волосся і гарні посмішки.

– Прошу вас представитись, – сказала Кет, – буду рада,якщо ви здружитесь.

– Я Софія,– сказала друга дівчина, – мені дев’ятнадцять років.

– Я Кіра, – представилась перша дівчина, – мені вісімнадцять років.

– Ми Джон і Джек, – представився Джон, – нам по сімнадцять скоро буде вісімнадцять. Я до речі старший за Джека. – з смішними підколами свого брата розповів хлопець.

 

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь