Махінації

Fast traslate

Icon translate

Крижані пальці закралися під комір сорочки зі спини, огладжуючи плечі. Гострі, довгі нігті ледь шкрябнули шкіру, натискаючи на артерії.

— Привіт, любий… — протягнула вона солодко над вухом.

— А я тобі принесла подарунок.

Ружена поклала на стіл поруч з чоловіком акуратний згорток. Папір крафтовий, перев’язаний чорною стрічкою там, де предмет звужується. Жінка підібгала губу, поправляючи ґудзик на чорній блузці — вічно розстібається.

— Гаразд, як скажеш, котику — я сама розгорну.

Вона підчепила нігтем стрічку, легко розпускаючи. Почувся тихий шелест паперу — Ружена навмисне повільно стягнула обгортку, демонструючи чоловікові подарунок. Дзеркало. В прекрасній бронзовій оправі, витіюватим візерунком зі звірів, застиглих перед стрибком. Форма овальна, на довгій рукояті. Ружена замилувалася, затаївши дихання. Антикваріат. Коштувало чималих праць його дістати… Чоловік, певно, теж не міг відвести погляду від дзеркала. Жінка заглянула в його відображення, щоб роздивитися коханого краще, й витягнула руку трохи вперед. Який він гарний — її Євгеній. Прямий ніс, тонкі, ледь розтулені бліді вуста, золотисте волосся відросло, завиваючись на кінцях. Ружена м’яко усміхнулася й змахнула пасмо з його лобу. В дзеркалі метнулася її рука. Пазуриста, з почорнілими довгими пальцями. Лампа блимнула десь збоку. Жінка погладила рідну, холодну щоку, вдивляючись у віддзеркалення абсолютно порожніх очниць Євгенія.

— Подивись на себе, Жень… — протягнула вона. — Ну, чи ж не красень?

Женя промовчав. Жінка кинула погляд на його руку, розслаблено лежачу на столі. На безіменному, єдиному пальці — золота обручка. Ружена знову поглянула на їх відображення. Немолода, красива пара — вона стоїть за його спиною, обвуглена кисть з довгими, чорними кігтями на плечі, погладжує давним-давно застиглу кров з вуха. У неї — чорна блузка з мереживними рукавами, у нього — біла сорочка з позолоченими запонками. У нього світле, звивисте волосся, у неї — довге та темне, витончено зібране на потилиці.

Ружена коротко видихнула, стиснувши дзеркало в пазуристій долоні. Замахнулася над столом, склом униз, ледь здавила плече чоловіка — й ударила. Прекрасний виріб тріснув, розсипаючись на окремі продовгуваті уламки. Струснувши бронзову раму, жінка підхопила один, тут же порізавши руку — по довгим пальцям стікала в’язка, каламутна рідина. В ніс ударив стійкий запах чебрецю, ромашки й інших трав.

— Милий, ну чому ж ти не посміхаєшся? Ти не радий? — Ружена зсунула брови дашком до перенісся, занепокоєно заглядаючи в байдуже обличчя Євгенія.

— Пусте, пусте — наступного разу принесу щось ще, — вона розтягнула нафарбовані червоним губи в посмішці й ледь торкнулася уламком краєчка рота чоловіка. Мить — і загнала його глибше, до самого язика. Почала різати, ніби пилкою проводячи по навіть не кровоточивим тканинам — туди й назад, щоразу все далі до вилиці.

— Ось так, Жень. У нас з тобою такий щасливий шлюб! — Ружена залилася радісним, щирим сміхом, цілуючи іншу щоку чоловіка, що розкладалася. Ткнулася носом в задубівшу шию, нібито й не помічаючи застиглий у повітрі липкий запах гнилі.

Уламок так і залишила застряглим у западині над щелепою, граючись з випадаючим золотистим волоссям. У пазурах постійно плуталися цілі жмути, котрі жінка відкидала на м’який ворсистий килим.

— Як ти? Може, зголоднів? — вона поплескала по задній стінці черевної порожнини, намацавши виступаючі хребці. Ось звідки гроші на антикваріат.

— Худий, жах! — вигукнула жартівливо, витираючи забруднені пальці об сорочку чоловіка й залишаючи червоно-коричневі сліди. Ружена потягнулася до келиху на столі — давно він там стоїть. Євгеній сам наливав вино, а потім ще й робив якісь махінації, приговорюючи басом: «так смачніше, ось побачиш!». Жінка покрутила келих у руці — ось і прийшов час скуштувати. Ледь сколихнула, принюхуючись — саме так слід пити вино. Торкнулася вустами краєчку посуду, залишаючи слід від помади. Зробила ковток, за ним одразу — другий.

— За твоє здоров’я!

І широко розплющила очі, вперше за все життя в щирому жаху. Судомно схопилася за спинку стільця. Безвільно похитнулася на підборах.

Махінації.

Додати до улюблених