— Повстання клану Лоуренс відбудеться зовсім скоро. Ми зламаємо Ордо Фавоніус і знову станемо повноправними господарями Мондштадту! Мандрівниці немає, Еола не в місті, за діючим Магістром успішно слідкуюють. Наша помста та тріумф будуть кардинальними! Жителі поплатяться за те, що вирішили змінити устрій… — кімната залилась зловісним сміхом. Глава клану Лоуренс вже святкував свою перемогу.
Тієї ж ночі Магістр Джинн була успішно відвезена до іншого регіону. Її замінив клон, якого довго розробляли Фатуї. В Лі Юе вона була ніким, в неї забрали всі документи, тому вона не могла б довести, що вона діючий Магістр. Також клан попрацював над тим, щоб Джинн не могла повернутись додому.
Минула доба. Джинн лежала на покинутому всіма візку. Навкруги росло піщане дерево та співали екзотичні для Мондштадту пташки. Раптом вона відчула, як її хтось ворушить.
— Іменем Міллелітів, хто ви, чужинко? — над нею нахилився хлопець років 25.
— Міллелітів? Де я? — розгублено спитала дівчина дивлячись хлопцю у вічі.
— Моє ім’я Ін Бо, ви знаходитесь в гавані Лі Юе. Ви так і не відповіли на моє запитання. — молодий чоловік допоміг Джинн піднятися на ноги та попити води.
— Моє ім’я Джинн Гуннхільдр, діючий Магістр Ордо Фавоніус. — світловолоска прийняла офіційну стойку Ордо Фавоніус, але цим тільки викликала сміх у сторожа.
— Ні-ні, не намагайтесь прикидатися кимось з верхівки, якби ви дійсно були нею, то ми хоча б отримали звістку. Тим паче, Воля Небес точно б знала про зникнення Магістру Мондштадту.
— Але… це правда я… — Джинн не знала, що робити в такій ситуації. Вона давно вже зрозуміла, що без документів, тому довести свою правоту було майже неможливо. — Я можу зустрітись з Волею Небес?
— Вибачте, але в неї все забито на пів року вперед. Вона ніяк не зможе вас прийняти. — це звучало так знайомо, Магістру теж було завжди важко виділити час для позапланового прийому.
— Ви можете привести мене у місто? Я хочу зареєструватися, а потім уже буду думати, що робити далі.
— Звісно! Забезпечувати комфорт для чужинців — це мій обов’язок, леді. — Ін Бо та Джинн відправились в реєстр чужинців, щоб заповнити всю необхідну інформацію.
Тим часом Мондштадт взяли в облогу Фатуї. Почалась тиранія, крики, кров. Магістра виставили зрадницею та стратили. Ордо Фавоніус стало новою штаб-квартирою зла. Лицарі довго билися за свободу, але не змогли… всі вони стали рабами. Церква Фавонія була забита пораненими. Біля них метушливо бігали Барбара та Ноелль. Почався суцільний хаос.
Реєстр. Галасливі Лі Юейці активно спілкувались між собою, вирішуючи такі буденні для них питання. Тим часом в приміщення заходять Ін Бо та Джинн, щоб нарешті зареєструватися.
— Я знайшов цю дівчину в околицях лі Юе, місс! — Міллеліт відкланявся.
— Добре… ваші документи, місс? — брюнетка за реєстровим столом припідняла брову.
— Справа в тому, що мене обікрали та наразі документів у мене нема. Можливо зареєструватися якось по іншому?
— На жаль, це неможливо. Вам потрібно повернути свої документи. Якщо ні — ви не зможете залишатися в гавані. — дівчина миттю втратила інтерес до блондинки.
— Я… зрозуміла. — розчарована Джинн не знала що їй далі робити. Ін Бо заговорився з товаришем по службі, тому вона сама попрямувала до виходу.
Раптом в двері влітає дівчина, яка збиває світловолосу з ніг.
Додати до улюблених