Привіт. Я перед тобою – прозора, струнка, легка,
І сяйво ллється від мене, і сильна моя рука.
Чому всередині тебе я бачу чортополох?
Кохай Гаррі сильно-сильно, кохай його за нас двох.
Кохай Гаррі міцно-міцно, всю душу йому віддай,
У його очі дивись і мене, сестру, пам’ятай.
Пройди перед ним, зроби так, щоб він не бачив зла,
Життя проживи своє так, щоб за маму йому була.
Нехай твоє серце звільниться від наших старих образ,
І я усе відпускаю один лиш єдиний раз.
Дорогу вкажу і стану світлом, яке він ніс,
У той момент, коли Гаррі увійде у темний ліс.
Додати до улюблених
Величезне дякую за такий чуйний вірш. Дуже рідко можна зустріти розсуд про стосунки двох сестер, вкотре мотивує пригадати та подумати про їх складні долі.
Дуже чуйний і красивий вірш, дякую вам за роботу!