Розділ 1: Раптова зима

FavoriteLoadingДодати до улюблених

8:25. Сабріна прокинулась від дзеленчання будильника, який забула вчора вимкнути. Клас, тепер вже не засне, вона ніколи не засинає знову. Ледве розтуливши очі, вона взула капці і ліниво попленталась на кухню.

Приготувавши собі омлет з грінками і заваривши чай з бергамотом, Сабріна сіла біля вікна і задивилась в далечінь. На вулиці йшов легенький літній дощ. Але, хоча й світило сонечко, на вулиці було прохолодно.

Коли дівчина прийшла до кімнати, вона переодяглась, сіла у крісло і закутившись в плед, почала читати книжку.

Через годину, коли вже 3 розділи були позаду, Сабріна відчула пекучий холод. Вилізши з-під пледу, вона підійшла до вікна і побачила паморозь на деревах: травинки, віти дерев, кущів, квіти— все укрите нею.

Дівчина вийшла на двір і відламала гілочку з дерева й з жахом побачила, як її пальці стали заморожуватись. Вона скрикнула і почала дмухати на них і терти їх, намагаючись привести їх в норму. Але, марно, пальці залишились крижаними.

Раптом, увагу Сабріни привернуло сяйво з глибини лісу, біля якого вона жила. Вона пішла до нього. Пройшовши декілька метрів, дівчина побачила скупчення високих і прозорих кристалів. Але в них всередині було щось ще.

Дівчина підійшла ближче і доторкнулась до кристалів. І тут, вони почали танути, немов лід під сонечком, відкриваючи прохід до речі, яка була в них.

Сабріна дістала з найбільшого кристала… книжку! Вона була в шкіряній обгортці, інкрустована маленькими кристаликами, формату А5 і виглядала дуже старою.

Дівчина схопила книжку, вийшла з лісочка і побігла додому. Але по дорозі зауважила, що все відтануло, паморозь зникла, літо повернулось.

Прийшовши додому, Сабріна вирішила розгорнути книгу.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: