Пролог до роботи ” Кришталеві дзеркала”

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Закінчиться монотонний день,настане
чудовий. Давно закохані люди,
які заперечували свої сильні
почуття багато років, зустрінуться
морськими очима за лічені секунди.
По тілах обох пройде тремтіння,
коліна будуть зрадницьки трястися,
кожен машинально відступить назад,
ніби боячись подальшого.
Холодний і байдужий погляд буде
обманювати, що кохання не залишилося,
проте серце ще довго буде скрипіти від накопиченого болю за всі роки,
воно,
пам’ятає цю палкість, цей сильний тягар палкості.
Вони будуть дивитися в очі один одного і
бачити своє відображення в них, адже
очі їх за ці довгі болісні
роки перетворилися в прозоре
скло …
за пройдені роки вони обидва
змінилися.

Він – інший
Вона – зовсім не та.

Кожен з них намагатиметься
включити світло в темних душах, кожен
змусить серце відбивати чечітку,
кожен погляне ще раз в очі один
одного, щоб упевнитися чи залишився той шлейф їхнього бурхливого кохання, яке тягнулося довжиною в життя…
А зараз, зараз, щось воістину добре залишилось?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: