О другій ночі

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Робота написана для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021

Ключ: Безсонна ніч

Робота третя, слів: 469


Ланґа перевертається на інший бік і з тяжким зітханням усвідомлює, що вже не зможе заснути. Думати про складні речі перед сном — не найкраща ідея.

Об віконну раму зі сторони вулиці щось м’яко вдаряється, і Ланґа смикається від несподіванки.

— Боже… — стук повторюється, хлопець вмикає настільну лампу і піднімається, щоб подивитися. Він відчиняє вікно і дивується — в темряві подвір’я застиг до біса знайомий силует. — Рекі, що ти тут робиш?

— Я, ем… — Рекі викидає маленькі камінці назад на землю і невпевнено піднімає очі вгору. — Мені не спалося, я вирішив прогулятися і… Не знаю, я випадково забрів сюди й вирішив зайти, якщо вже я тут.

— О другій ночі? — з сумнівом перепитує Ланґа.

— Так, — Рекі винувато посміхається, і Ланґа розуміє, що радий бачити його. Вони стали якось менше спілкуватися останнім часом. — Не хочеш прогулятися?

Намагаючись шуміти якомога менше, Ланґа вдягає толстовку, взувається і виходить на вулицю через вікно. Не хотілося б турбувати матір.

— Якщо чесно, я хотів поговорити з тобою, — зізнається він, коли вони покидають його двір і йдуть вниз по вулиці.

— Ну, нам все одно нічого робити, тож.. Я не проти.

— Що сталося? — прямо питає Хасеґава. — Ти дивно поводишся останні дні, а я… Слухай, я надто захопився цими перегонами і не звертаю увагу на те, що відбувається навколо, тож… Пробач. Ми майже перестали говорити.

— Це не твоя вина, — хитає головою Рекі. — Це я віддаляюся від тебе. Ти катаєшся набагато вправніше, а я не хочу залишатися позаду. Але й стати кращим у мене не виходить, тож я надумав всякого.

— Ти тому не спав?

— Так. Я думав.

— Я теж. Але… не про це, — Ланґа зупиняється і розвертається до друга. — Слухай, Рекі, тобі не потрібно ставати кращим, бо ти й так неймовірний! Я б не став тим, ким є зараз, якби не ти і твої скейти. Якби не твої дивовижні руки, якими ти їх створюєш, — він заглядає Рекі в очі й переходить на шепіт: — Більше ніхто так не вміє.

— Перестань, — Рекі ховає очі й знічено всміхається. — Ти змушуєш мене почуватися ніяково.

— Вибач.

— Та ні, я дякую. За ці слова, — Рекі раптом помічає, що Ланґа тремтить. Стоїть і дрібно трясеться від холоду. — Ти змерз. Треба було вдягати щось тепліше толстовки. Я вдягнув дві, — від гордо стукає себе по грудях, а потім знімає свою  строкату куртку. — Тримай. Ночі вже холодні.

— І саме тому ти вирішив прогулятися вночі, — жартома нагадує Ланґа, натягнувши куртку на плечі. — Дякую. За куртку. І за те, що все розповів.

— Це справді не проблема, якщо я не можу того, що можеш ти? — тихо питає Рекі, опустивши голову.

— Дурник, — видає Ланґа і в наступну секунду ще більше дивує Рекі, обережно обіймаючи його. — Я дружу з тобою не через скейтбординг, а через те, що ти — це ти.

Рекі дійсно відчуває себе дурником, а ще він нарешті відчуває спокій і лагідне тепло від обіймів Ланґи.

— Не хочеш залишитись? Можемо не спати до ранку і дивитися серіал.

— Мені подобається.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

2 Коментарі на “О другій ночі

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: