Ніч з тобою

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Третя робота для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021🍁

За ключем:”Безсонна ніч” 

Слів: 518


Це була чергова зоряна ніч. Багато зірок яскраво сяяли на темному небі. Вони часто заспокоюють нещасливого Адепта, супроводжують його безсонними ночами та гріють душу сильніше ніж найближча зоря, Сонце.

Сяо дуже давно звик до нічної варти. Він знає, демони не сплять й чекають слушного часу для нападу на Лі Юе. Хоч Адепти більш витривалі й можуть не спати до тижня без наслідків для здоров’я, вони, все ж таки, повинні відновлювати свої сили час від часу. Але Сяо не подобається бачити сни, у них він завжди страждає та зустрічається з демонами. Так, в реальності з ним відбувається теж саме, але, хоча б, це відбувається насправді і приносить користь.

Несподівано, від думок його відривають тихі кроки позаду нього і спокійний голос, що остаточно перериває тишу зоряної ночі:

— Сподіваюся, ти не спиш стоячи? — чуючи цей голос, Сяо відчув невідоме йому тепло, що розливається у грудях.

— Як бачиш – ні. Навіщо ти прийшов сюди так пізно? — Сяо продовжував дивитися на небо, необертаючись до співрозмовника.

— Я просто хвилювався за тебе, — Ітер підійшов до Сяо.

— Тобі немає за що хвилюватись, — Адепт продовжував холодно відповідати Мандрівнику, що нещодавно повернувся з Інадзуми.

— Невже ти мене виганяєш? — Ітер спостерігав за виразом обличчя співрозмовника, який здавався незмінним.

Після недовгої паузи Сяо нарешті відповів:

— Ні…

— Тобі потрібен відпочинок, а я поки підміню тебе.

— Я не виснажений.

— Я наполягаю. Тобі потрібно набратися сил для нового дня.

— Це тобі краще відпочити після подорожі.

— Пам’ятаєш, я обіцяв тобі прогулятися містом? Як щодо завтра?

— Я… Не проти… — при згадці обіцянки серце Сяо здригнулося від радості та щоки залило рум’янцем. На щастя для нього, Ітер роздивлявся пейзаж, залитий місячним світлом.

— Здається, для такої події варто виспатися.

— Так… — Сяо вже зовсім не має бажання суперечити Ітеру.

— Добре, тоді йди, а я побуду тут, якщо тобі від цього буде легше.

— Ні. Але мені буде набагато спокійніше в одному ліжку з тобою, — Адепт сам не повірив, що сказав таке.

Він намагався зберегти спокійний вираз обличчя, але в нього погано виходило, така сама ситуація була й в Ітера. Вони намагалися одночасно спинити свої калатаючі серця й приховати палаючі обличчя та вуха.

— Вибач, я не думав що кажу. — Сяо швидко вибачився через свою пропозицію.

— Якщо тобі так буде легше, то я не проти, — так, для обох це було досить ніяково, але це було їх приховане бажання.

— Тоді пішли, — Адепт сповнився рішучістю. Йому вже було всеодно на будь-що, йому хочеться притиснути коханого до себе, хочеться чути його дихання та серцебиття. А поки є привід та дозвіл, ними треба скористатися.

Сяо взяв за руку Ітера та повів його за собою. Їм пощастило, що вони нікого не зустріли на своєму шляху і без зайвих поглядів дійшли до кімнати Адепта. Він був захоплений думкою нарешті спокійно виспатися з теплом дорогої людини біля нього. Сяо розстелив ліжко й, знявши тільки взуття та тверді прикраси, вони лягли й міцно обійняли одне одного. Вони насолоджувалися цими простими обіймами.

Ітер був радий, що нарешті зрозумів, що подобається неприступному Алепту. А Сяо почувався щасливим від розуміння того, що він цієї ночі бачитиме приємні сни, повні тепла та легкості.

Нещасливий Адепт ще буде переживати довгі безсонні ночі, але, принаймні, він вперше за довгий час насолодиться сном та обіймами коханої людини.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: