Зіграти для тебе

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Фанфік написаний для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021
Ключ: Поки ти тут
Робота сьома, слів: 515


Тут завжди було тихо, і раніше Акігіко це подобалося. Коли на вулиці гуркотіло життя, в їхній кімнаті панував спокій. Але зараз ця важка тиша цокольного поверху і луна його кроків балів до настрою не додавала. Навпаки — йому було некомфортно.

Він запихає в сумку свою улюблену спортивну куртку поверх інших речей і піднімається. Усе. Він повністю готовий до переїзду. Залишилося віднести все в машину.

Акігіко молився, він просто благав небеса відіслати Уґецу кудись якомога далі, поки він буде пакувати речі. Але його ніхто не почув, і талановитий скрипаль зараз нерухомо сидів на ліжку з філіжанкою давно остиглої кави в руках. Попри всі його «Я в нормі», він виглядав розбитим. Знищеним. Акігіко знав, що винний у цьому, але Уґецу не давав йому і шансу вибачитися.

Акігіко думав, що він ображений. Уґецу ж просто розумів, що все йшло до цього. Так повинно було статися. Але скільки не розумій, йому все ще було боляче. Завжди було боляче.

— Залишишся ще на хвилинку? — тихий голос Мурати нарешті розриває жахливу тишу.

Акігіко піднімає на нього здивований погляд і бачить важку, натягнуту, болісну посмішку. Йому хочеться вдарити себе за те, що дозволив їй стати такою.

Уґецу відставляє філіжанку і тягнеться до скрипки. Акуратно дістає її з чохла і ледь торкається струн довгими пальцями. Звук неприємно ріже вуха.

— Хочу зіграти щось. Поки ти тут. Останню пісню для тебе. Дозволиш?

Він говорить це так буденно, навмисно ховаючи за цим байдужим тоном свої почуття, що тепер Акігіко хочеться вдарити зовсім не себе.

Уґецу бере смичок у руки й готується заграти, але Акігіко швидший. Він підлітає до нього і хапає за руку, зупиняючи, і робить це дуже м’яко, щоб ні в якому разі не зробити боляче. Він більше нікому ніколи не зробить боляче.

— Послухай, ти ж не думаєш, що якщо ми розійшлися, то я забуду про тебе? — грубувато питає Акігіко, дивлячись у здивовані карі очі навпроти.

— Відпусти.

— Я не забуду, — твердо промовляє Акігіко, відпустивши його руку, і ніжно всміхається. — Не забувай і ти мене, гаразд? Я гратиму з тобою на скрипці, коли захочеш, — він озирається на свої зібрані речі й хитає головою. — Усе це не означає, що ми не можемо бути друзями.

Дихати стає легше, коли він бачить полегшення і натяк на надію в очах Уґецу.

Він не проти, тож Акігіко обіймає його. Обережно, м’яко, і відчуває слабкі обійми у відповідь. Тиша їхньої кімнати з тягаря знову перетворюється на спокій.

— Ти кохаєш його, так? — тихо запитує Уґецу.

На цей раз він звучить щиро і довірливо, і це не дасть Акігіко збрехати.

— Так, — відповідає він, і серце починає битися швидше. Стільки всього було пройдено, щоб це усвідомити.

Уґецу відсторонюється і по-доброму заглядає йому в очі.

— Тоді я бажаю вам щастя.

Акігіко нічого не може зробити, окрім як вдячно посміхнутися і знову обійняти.

— Дякую. Дякую, Уґецу, ти чудовий. До речі, Мафую питав про тебе. Знову хоче на твій виступ. Він хороший хлопець, не відштовхуй його. Не губися.

Уґецу мовчить, завмерши в його руках і майже не дихаючи. Так приємно і так боляче одночасно.

— Пообіцяй мені, — просить Акігіко.

І хвилину слухає у відповідь тишу і чуже слабке дихання біля самого вуха. Уґецу думає. Уґецу не буде давати марних сподівань.

— Обіцяю.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

2 Коментарі на “Зіграти для тебе

  1. Чудова робота! Прекрасно написана сцена, навіть трохи очі пощипує, але все закінчується досить приємно, що мене радує

     

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: