Здалося

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Фанфік написаний для Осіннього Фікрайтерського З’їзду 2021

Ключ: Все, що не вбиває

Робота перша, слів: 412


— Еш?

Ейджі знаходить порожнечу на другій половині ліжка, поклавши руку на холодну постіль. Піднімається на ліктях і окидає поглядом темряву кімнати. Еша немає. З-під дверної щілини з коридору проникає тонка смужка світла.

— Еш?

Ейджі виходить з кімнати і промовляє ім’я в порожній коридор. Вмить стає тривожно. Це могла бути найзвичайніша річ, він міг вийти в туалет чи захотіти попити води, і Ейджі не звернув би уваги, але це Еш. Це Еш хай йому грець Лінкс, за якого йому завжди тривожно.

Ейджі знаходить його на кухні. Еш нерухомо стоїть біля вікна і дивиться на вулицю.

— Мені здалося, що тут хтось був, — тихо промовляє він. — Вибач, що розбудив.

— Та нічого, — на автоматі відповідає Ейджі, бо Еш постійно вибачається. Так, наче винен у тому, що відбулося. Так, наче міг якось змінити це. Але він не міг, і Ейджі прекрасно це розуміє, тому часто просить Еша не вибачатися. Поки безрезультатно. — Ходімо спати.

Еш киває і наостанок знову кидає погляд у вікно, наче зовсім не впевнений, що там нікого немає. Він стоїть босий на кухонній плитці, і Ейджі не уявляє, як йому не холодно. А може, він просто не помічає.

Вони вертаються в кімнату, де все залишилося так, як було. Але Еш уважно сканує поглядом кожен куточок, перш ніж зайти й пропустити всередину Ейджі.

Він ледь чутно зітхає, але очевидно, це не залишається непоміченим.

— Все нормально, мені справді здалося, — говорить Еш. — Або наснилося.

Він дихає рвано й обіймає міцно, коли вони повертаються в ліжко. Ейджі обіймає його у відповідь, йому як ніколи хочеться дати Ешу відчуття захищеності та спокою. Він уважно прислухається — серце Еша незлагоджено колотиться. Злякано.

Ми рік як живемо в Японії, Еше. Тут ти можеш не боятися. Тут тобі не потрібна зброя. Тут тобі ніхто не завдасть шкоди. Я обіцяю.

Але Ейджі не промовляє цього вголос, бо вже робив це.

— Це просто поганий сон, — шепче він, ніжно зариваючись носом у його волосся. — Усе добре. Просто слухай моє дихання.

Ейджі намагається дихати рівно, хоча в його голові хаос думок. Все, що не вбиває, робить тебе сильнішим, так? Ось тільки це якась маячня. Хіба не було б краще, якби Еш спокійно спав по ночах? Якби не шарахався від кожного шереху ще рік після переїзду? Якби не боявся раптових доторків до себе?

Ні, воно не вбило їх. Воно залишило шрами, які боляче ниють час від часу. Воно залишило діру в душі, яку не залатати. Залишається тільки сподіватися, що вона не завадить жити далі.

— Дякую, — сонно шепче Еш, закриваючи очі. — За все.

Ейджі навряд чи зможе заснути до ранку.

♪ Ruelle — The Other Side

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: