Глави 3-4

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Напередодні:

Через експериментальну техніку, Яманака не лише перевірив слова матері Тейваз на правдивість, але і припустився помилки: дівчина змогла проникнути у свідомість всіх учасників та отримати уривки їхніх спогадів. Секрети Листя під загрозою і Цунаде не подобається єдине правильне рішення, яке спадає на думку. Крім того, клан Інузука виставив жорстку умову, яка змусила Какаші згадати про долю його матері.

P.S. Не чекайте серйозної сюжетки чи великої драми, автор тут просто відпочиває мізками, що навіть вперше прописала комфортні, теплі стосунки. Бо був приснився сон і я вирішила подумати, а що могло б бути до та після нього?

 

Глава третя

 

  • Іноічі, що ти хочеш цим сказати? – Цунаде проігнорувала слова Тейваз, пройшовши повз неї впритул до Яманака.

Тсуме з Какаші насторожено, але мовчки спостерігали та чекали пояснень.

  • Я не знаю, як це сталося, але коли я вже досяг необхідної мені точки, сталася зворотня реакція в неймовірному прискорені.

Цунаде починала закіпати і це неможливо було не помітити.

  • Здається, – втрутився Шикаку, – Тейваз змогла проникнути в наші свідомості і…
  • І??! – Цунаде вривався терпець.
  • І дівчина отримала всі, абсолютно всі, знання, які мали ми троє. – нарешті закінчив Іноічі. – Точніше сказати, всю нашу пам’ять.

В одну мить всі погляди були направлені на чужинку, а Цунаде, прокашлявшись, через пересохле горло, пішла та з гуркотом впала на своє крісло.

  • Тобто, – жінка почала нервово йорзати долонями по бильцям, – ви хочете сказати, що ця дівчина, яка і так сама по собі є неприпустимим прецедентом, доказом, як лажануло Листя, можливою передумовою для невідомого, за розміром, конфлікту з прихованим світом, і, в першу чергу, ЧУЖИНКОЮ, зараз знає все, що і Голова Групи Аналізу Розвідувального корпусу Листя та Голова Джонінів, наш головний мозок?
  • Вибачте.

Іноічі зараз вперше, ледь не за все життя, жалкував, що його стихією є не Земля, щоб він міг собі спокійно провалитися крізь неї. Цунаде в розпачі відкинулася на спинку крісла, закрила очі і, не помиляючись, відкрила необхідну шухлядку, дістала колбу з саке, чашу, не підглядаючи навіть, налила собі два рази під ряд та осушила за один ковток.

  • Але, – знову обережно озвався Іноічі, – з однією поправкою: Тейваз таки однієї крові із Ханою Інузука, тобто секрети Листя все ж не вийшли за його межі.

Цунаде миттєво відкрила очі і майже спопелила чоловіка поглядом. Іншої відповіді Іноічі і не потребував. В цей момент, Самуїакі болюче вкусив Тейваз за руку, чим змусив її діяти.

  • Я б не сказала, що я зрозуміла та запам’ятала все, що побачила. Це було неможливо, немов переді мною хтось із швидкістю світла перегорнув сотні тисяч сторінок. Скоріше, я просто вловила, – дівчина на хвильку задумалася, як правильно сформулювати думку, – певну атмосферу селища і окремі кадри, деякі з озвучкою, але це крапля в морі.

Гокаґе навіть не поглянула на Тейваз, лише випила третю чашу саке і знову відкинулася на спину.

  • Так, дівчина не бреше. Ми всі бачили те саме, що і вона.
  • Тобто ще і Хана. Чудово.
  • І Чооші справді знав про вагітність тієї жінки? – запитала Тсуме у Іноічі.
  • Так.
  • Пані П’ята, – Тсуме стала перед Цунаде, – у нас самці своїх щенят не кидають. Це непохитний закон природи: захищати ослаблену самку та ще беззахисний виводок. І я б зараз з радістю, знову, що не секрет, вибила б весь дух із мого недолугого дівера, але прибічники тієї гадюки, нажаль, це вже зробили до мене. Але я прошу права залишитися цій дитині в Схованому Листі і стати його частиною, якщо, звісно, вона не проти. – жінка поглянула спочатку на Цунаде, а потім і на Тейваз.
  • І якщо вона залишиться, – доєднався до розмови Шикаку, – то і секрети Листя залишаться в його межах.
  • Ага, – іронічно пирхнула Цунаде, – відступники – то ж міфічні істоти, в нас таких не буває. Ну, подумаєш, деякі взагалі і самі відступниками стають, і до себе нових переманюють.
  • Пробачте, – Тейваз не була впевнена чи все зрозуміла правильно, – що ви маєте на увазі під «залишитися в Листі»?
  • Секрети Листя мають навічно залишатися в Листі, а тим паче не перетинати Хребет.

Дівчина здавалася спокійною, але Какаші помітив, як поодинокі пасма то набували червоного кольору, то знову ставали фіолетовими.

  • Я ж пояснила, що нічого особливого я не усвідомила. Та і який зиск моєму світові від ваших таємниць?
  • Володіння інформацією завжди недооцінюють. Я не бажаю бути однією із таких. І наприклад, хто такий Наруто і де він зараз?
  • Джинчурікі дев’ятихвостого бідзю, який подорожує разом з доволі огидним дідом. – очі Тейваз стали по п’ять копійок. – А, ой… Я б спитала, хто такі бідзю, але чомусь знаю.
  • А я б спитала, хто із вас трьох вважає Джираю огидним?! – хмільній Цунаде було не просто стримувати сміх. Вона одночасно наче і обурилася від почутого, але і не могла не погоджуватися.

Всі в кімнаті переглянулися, Тсуме пирхнула, а Тейваз прикусила язика, аж раптом її осінило:

  • Стоп! Вам 51?!!!
  • Кажеш окремі кадри та атмосферу лише вловила? – Цунаде, занепокоєно хитаючи головою, знову закрила очі.
  • Це не єдина умова. Я вже говорила щодо тебе із старійшинами нашого клану, якщо ти таки все ж виявишся Інузука, і хоч, тут я з ними абсолютно не погоджуюся, але глава клану може вирішувати далеко не все самостійно. Із приємного, від Чооші залишився невеликий статок і він твій у будь-якому випадку, хоч будинок дівер винаймав, а власний давно пропив…
  • Мамо! – перебила Хана з повним обурення тоном.
  • Добре, – Тсуме закотила очі, – не пропив, просто продав, вважаючи його завеликим для одного холостяка, та любив добре погуляти, але ці речі не взаємопов’язані. Так підходить, улюблениця дядечка? – з єхидністю запитала мати у доньки.

Хана просто відвернулася.

  • Також, якщо бажаєш, визнання тебе, як доньки Чооші буде офіційним і ти носитимеш його прізвище та герб нашого клану. Але щодо умови, якщо ти хочеш аби тебе навчили особливим технікам Інузука, а не просто прийняли до сім’ї, то мусиш довести, що ти справді готова бути частиною нас. І навіть, якщо вирішиш повернутися додому, після отримання спадку… – Тсуме всміхнулася. – Ну, не беремо до уваги нові обставини. – та продовжила знову серйозно. – Ми будемо впевнені, що ти захищатимеш клан.

Какаші розсміявся та одразу вибачився за нестримані емоції. Здавалося, лише він зрозумів про що мова, та і воно не дивно.

  • Як? Кровна клятва? Угода з дияволом? Одна нирка? – Тейваз намагалася сховати розгубленість за сарказмом.
  • Дитина.

Запала тиша, яку за хвилину порушила лише Цунаде, що саме відсьорбнула саке. Гокаґе навіть трішки забула про проблему, настільки їй став цікавим поворот подій.

  • Ееее? – нарешті озвалася Тейваз. – Що?
  • Ти маєш обрати собі чоловіка з нашого клану із тих, хто погодиться, якщо погодиться, побратися з ним, народити дитину і щоб не було далі, дитина залишиться в клані.

У всіх людей, крім Какаші, очі повилазили з орбіт.

  • Шиво, Шиво… – пробурмотіла Тейваз собі під ніс.
  • Таааак, – в голосі Тсуме відчувалися нотки сорому, співчуття та незручності, – я знаю, це така застаріла дурня, але ми не роздаємо наші техніки кому попало. В принципі, ці старі маразматики і прізвище тобі не хотіла давати, але це вже геть нахабство.
  • Як я бачу, – сказав Какаші, – вони абсолютно не змінилися.
  • І все ніяк не спочинуть. – пирхнула Тсуме. – Але, як не крути, в тебе все одно непогані собаки, тут ти не можеш заперечити, а, Хатаке? – жінка підморгнула ніндзя в масці.
  • Доволі логічна умова. – промовив Самуїакі.
  • Дурня. – обурилася Хана. – Абсолютна дурня.
  • А якщо я безплідна чи не знайдеться холостяк, то все? Пішла я до чорта? Я навіть мовчу про ймовірність, так само, як і мій батько, залишити свою дитину на чужині.

Цунаде встала та обперлася долонями об стіл, ознак сп’яніння немов і не було на її обличчі, лише втома та серйозність.

  • Так, годі.
  • Хана та Іноічі, ви вільні. Тейваз, походи, помилуйся ще нашими краєвидами, а потім я викличу тебе. Какаші, твоя роль не змінилася, навіть, поки що, посилилася. Тсуме, Шикаку, ви залиштеся, нам треба обговорити все наново, враховуючі те, що сталося.

Коли вони виходили, то Тейваз поглянула на Хану, але та, що їй було не притаманно, кардинально зашарілася та відвела погляд. Тейваз цього вже не побачила, але її кузина всміхалася.

 

 

 

Напередодні:

Через експериментальну техніку, Яманака не лише перевірив слова матері Тейваз на правдивість, але і припустився помилки: дівчина змогла проникнути у свідомість всіх учасників та отримати уривки їхніх спогадів. Секрети Листя під загрозою і Цунаде не подобається єдине правильне рішення, яке спадає на думку. Крім того, клан Інузука виставив жорстку умову, яка змусила Какаші згадати про долю його матері.

P.S. Не чекайте серйозної сюжетки чи великої драми, автор тут просто відпочиває мізками, що навіть вперше прописала комфортні, теплі стосунки. Бо був приснився сон і я вирішила подумати, а що могло б бути до та після нього?

 

Глава четверта

 

Какаші з Тейваз та Самуїакі повернулися до річки, але вся легкість їхнього спілкування розвіялася ще в кабінеті Гокаґе. Напруга, що тепер витала в повітрі довкола них, відчувалася немов на доторк. Ніндзя відійшов до дерева та дістав книжку, періодично поглядаючи в бік річки, а Тейваз роззулася і просто туди-сюди ходила мілиною. Купатися у вовка теж пропав настрій, тому він ліг, поклавши голову на лапи, та мовчки слідкував самими очима за подругою.

Насправді, Тейваз зараз хотіла лише одного, виплеснути всю свою злість за допомогою хвиль, але з останніх сил ще трималася. Вона завжди змушувала себе контролювати емоції, нікому і нічому не шкодити, а тим паче при свідках, але в цьому світі вона ж немов живе заново? Та чи є вона новою людиною? Чи може хоча б тут собі дозволити трішки відпустити себе? Зняти ці кайдани? Нарешті бути собою справжньою? Поки дівчина все глибше поринала в роздуми, вона так само і заходила все далі на глибину, аж поки просто не впала на спину та не зниклула під водою.

Какаші підірвався, але вовк, піднявши до нього голову, промовив байдужим тоном:

  • Це норма. Заспокойся.
  • Але я її не бачу, а це вже не дуже норма.
  • А, ти про нагляд. – Самуїакі знову поклав голову на лапи та поглянув на річку. – Зараз побачиш. Аж не віриться.

Майже цієї ж миті, велетенський вирій води піднявся в небо, а тоді розділився на дві хвилі, які розбилися по сторонам вздовж гирла. Річка на пару метрів вийшла з берегів, через що вовк вилаявся та переліг вище. В епіцентрі, розвівши руками, долонями доверху, стояла Тейваз по пояс у воді та важко дихаючи.

  • Ненав… – лише встигла прокричати дівчина, поки знову не пірнула.
  • Все. – сумно пробурмотів Самуїакі. – Кіна не буде, а я вже був понадіявся. Таки вспокоїла себе. Як завжди. Нудота. Кажи їй, не кажи, все одно, вічно тримає емоції під замком, поки не зірветься. Я лише раз став свідком її зриву, і, о, Господи, краще тобі того не бачити. Хоча, і такий маленький вибушочок для неї рідкість, видно щось змусило її трішки розслабитися.
  • Дисонансу в своїх словах не відчуваєш?
  • Не плутай зрив та навмисний виплеск емоцій.
  • Я не про це. Ти кажеш, що вона розслабилася, але при цьому щось не схоже і вона взагалі збирається випливати?
  • Ну, не риба ж. А щодо першого, довго пояснювати, якщо не розумієш. Та і нащо воно тобі?
  • Ти маєш рацію. Ні для чого.

Відповів Какаші, уважно споглядаючи поверхню водойми, аж поки, нарешті, не показалася голова Тейваз.

  • Що у тебе тут відбувається, Какаші? – позаду ніндзя з’явився Ґай та Рок Лі. – Ми тут тренувалися неподалеку, як побачили на горизонті стовп із води.

«Цунаде нічого не роз’яснила, але, якщо клан і так, і так погодився визнати дівчину, то певно вона вже не є секретом? Щось та можна розповісти, як мінімум Ґаю?» – зважував за та проти Какаші в своїй голові. Тим часом, з  обличчям обличчя, до них нарешті вийшла Тейваз, поглянула на новоприбулих, кивнула та плюхнулася біля вовка, головою йому на спину.

  • Ніжніше, жінко. Я вже не молодий.
  • Пф.

Тейваз лише перевернулася на бік, спиною до хлопців, але потім раптово підскочила та підбігла до Ґая:

  • Давайте змагання!
  • Га? – одночасно вигукнули Какаші з Лі.
  • Давай вгадаю, – розгублено, але вже з азартом в очах, запитав Ґай, – я і тебе забув?
  • Не той випадок. – заспокоїв його Какаші, поплескуючи по плечу, а потім звернувся до Тейваз. – А ти там добре свої діо-фільми передивилася, ти впевнена, що хочеш з ним битися?
  • А з яких пір ти почав переживати за мене?
  • Ну, в принципі, з переламаними кінцівками ти мені лише полегшиш завдання, вперед.

Какаші, здаючись, підняв руки та відступив від них на декілька кроків назад.

  • Те, що я не можу ось так, – дівчина перекривила його пообідній жест пальцями, – викликати блискавку чи не пройшла твій величний тест клаптиком паперу, не означає, що я абсолютно безпомічний сквиб.
  • Хто?
  • Я навчалася в кращого вчителя наших древніх бойових танців, що нічим не гірше за ваше тайджутсу.
  • Бойовий танець? – очі Ґая запалали вогнем. – Я в справі!
  • Робіть, що хочете.

Какаші повернувся під дерево.

  • Стоп! То ти теж не можеш використовувати нінджутсу та ґенджутсу? – втрутився в розмову Лі.
  • Хм, – Тейваз задумалася, – точно! Це може бути саме воно! Малий, ти геній, а не лише маєш чарівні очі!

Дівчина подарувала йому посмішку, а Лі просто залився фарбою та розплився.

  • Ну, що? – Тейваз стала в стійку. – До якого рахунку?

Какаші накрив обличчя книжкою і щось прогарчав собі під ніс.

  • Здається, я починаю тебе пригадувати!

Ґай і собі прийняв бойову позу, яка відрізнялася від стійки дівчини: його плечі були опущені, як і руки, а її навпаки – піднятими.

  • Неможливо.
  • Може й так, але ти мені вже подобаєшся. До трьох?
  • Оманливе враження. – Самуїакі переліг до Какаші. – Ей, Товстобровику, ти б краще відійшов.
  • Собака, яка розмовля… – Лі випав. – І теж прикопалася до моїх брів.
  • Сам ти собака. Я вовк.
  • Ой, – Лі зніяковів, – вибачте. – договорив хлопець, коли вже теж сів під деревом.

Суперники злегка поклонилися один одному і розпочали поєдинок. Спочатку все йшло цілком звично, удар за ударом, напад, блок, напад, оборона, але потім їх сутичка ставала все більш агресивною, хоча, звісно, ніхто з них і не збирався битися на повну силу. Чим довше вони билися, тим більше Тейваз підносилася духом, а Ґай входив у азарт. Лі весь час щось вигукував, хоча суперники і не чули його, настільки захопилися, а от Какаші з Самуїакі мовчки не відводили очей від цього дійства.

Вовк поглянув на шинобі в масці і помітив, що той, так само, як і він, немов злегка напружений. «З чого б це? Та і чого мені якось не спокійно?» – подумалося Самуїакі.

  • Ні, – лише трішки захекано почав розмову Ґай, – я б точно тебе не забув.
  • Вважатиму за комплімент. – уривчасто відповіла, шкірячись, Тейваз. – Думаю, це знак, що можна грати на повну.

На останніх словах, дівчина відштовхнулася від землі, крутнулася, опинившись збоку супротивника та:

  • Бойовий елемент Танець Метелиці!

Тейваз і справді почала походити на хуртовину, але її швидкість виявилася не достатньою.

  • Техніка Сильного Кулака!

Шинобі відбив атаку дівчини і вона полетіла спиною по воді, аж поки її не зупинив берег по той бік, перед цим перетворившись у неглибокий рів.

  • 1:0! Юху! – Ґай викинув на радощах кулака в небо.
  • Вчителю Ґай…? – Лі вперше не радів перемозі вчителя. До хлопця дійшло все найпершим. – Так не має бути.
  • Давай, незнайомко, повертайся! Досить відпочивати!

Але Тейваз не підводилася, вона навіть не рухалася, наскільки це можна було помітити з цього берега.

  • Тейваз!!!

Вовк першим кинувся до дівчини вплав, лише потім його прикладу послідували Лі з Какаші і нарешті сам Ґай, але через нінджутсу, а саме вмінню ходити по воді, ніндзя опинилися там першими.

Какаші, коли побачив всю картину зблизька, просто завмер в кроці від пораненої, зі сповненими очима жаху та важко дихаючи. Лі з Ґаєм одразу кинулися до дівчини, перевіряючи чи вона жива і просячи відкрити очі.

  • Лі, – крикнув Ґай, – негайно біжи за медиками!
  • Так не мало бути…
  • НЕГАЙНО!

Лі послухався і цієї ж миті з усіх сил чкурнув в бік селища.

  • Як таке могло статися, Майто? – Какаші нарешті теж присів біля Тейваз, але очі досі були переляканими. – Та цей бій на рівні генінів був. Як?
  • Хто вона? – єдине, що у відповідь проказав Ґай.
  • То, – Тейваз відкрила очі та спробувала заговорити, але натомість, з кожним словом випльовувала лише купу крові, – ви і таке можете? А я думала примарилося.

Дівчина спробувала засміятися, але дарма. Лише знову харкнула кров’ю та відчула, наскільки в неї важкі повіки.

  • Не розмовляй, будь ласка.

Какаші схопив її за руку і в цю ж мить їх наздогнав Самуїакі.

  • Тейваз! Тейваз! Дівчинко. – Вовк метушився довкола подруги, але не міг знайти жодного серйозно зовнішнього поранення, аби допомогти їй. – Ні, ні. Цього я і боявся. Я нічого не зроблю зі внутрішніми ушкодженнями.
  • Та забий… он кажуть…
  • Тейваз, прошу…
  • … що бій мала і дитина… – на цей раз крові було більше, а кашель довшим, – пережити.
  • ТА ЗАМОВКНИ ТИ!

Тейваз слабо посміхнулася і її немов манило в сон, як ніколи раніше.

  • Ні, ні, ні, ні, ні! – Какаші стис її руку. – Очі ми не закриваємо.
  • Чому ти не сказав, що вона звичайна людина, Какаші?

Страх та розпач почали наступати і на свідомість Ґая.

  • Бо вона не звичайна…
  • А чому тоді реагує на ушкодження, як людина без чакри?

Шинобі в масці винувато поглянув на друга, розуміючи, що Ґай не здатен легко пережити вбивство невинного, та навіть причетних… Перед очима замиготіли спогади з часів в Анбу і він відвернувся.

  • Бо я ідіот.

Какаші згадав тест з папірцем на задньому подвір’ї Академії і зрозумів, що можливо справа була не в схильності до природного перетворення, а у відсутності чакри взагалі. Чому він вирішив, що те, що дівчина називала життєдайною енергією – і є її чакрою?

  • Тейваз! – вовк почав злизувати кров з її обличчя. – Тобі не можна тут померати! Дівчинко…
  • Спершу ти, … старий.
  • Так! Зараз! Ти знаєш, що мусиш зробити, хай вони допоможуть тобі в цьому, поки не стало запізно. Негайно!

Дівчина посміхнулася та з теплотою поглянула на вовка.

  • Спершу, та не … сьогодні.
  • Те…

Какаші знов хотів її насварити за розмови, але очі дівчини закрилися, а голова впала на бік і шинобі так і застиг з відкритим ротом, стискаючи її долоню.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: