Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Глава 1

FavoriteLoadingДодати до улюблених

Loading

– Приготуйся, тигр! – каже гордовитий голос, який упивається своєю перевагою.

Це казав злочинець, якого доручили агентству схопити. Він був відповідальний за викрадення, де його жертви загадковим чином зникали. Ні тіла, ні якогось сліду не залишалося. Ранпо-сан говорив, що у нього має бути дар, тому його самовпевненість цілком зрозуміла. Кожен обдарований вважає себе сильнішим за інших, поки не зустрічається з іншим обдарованим.

Я вирішую напасти на нього, скориставшись швидкістю. Активувавши ноги Тигри, я підлітаю до нього і:

– Ось ти і попався, тигре! Тепер на тебе чекає захоплююча подорож, з якої ти ніколи не виберешся!

Я відчуваю, як мене щось поглинає. Воно занурює мене в бездонну пітьму. Від страху у мене збивається подих. Після відходу льодового почуття порожнечі, я відкриваю очі.

Я опинився в якомусь провулку. Не пам’ятаю, що ходив цим шляхом, але воно й не дивно, адже я ще так мало прожив у Йокогамі. Я спираюся на найближчу стіну, щоб відійти від того, що сталося. Вдих-видих, вдих…

Раптом, мені кричить голос ззаду:

– Ей, пацан! Віддай гаманець, якщо не хочеш отримати ножа!

«От чорт! Навіть перепочити спокійно не можу», – думаю я з невдоволенням.

– Глянь, у нього одяг порваний. Може, він від когось тікав? – вони починають приглушено перемовлятися про це так, що мені важко розібрати їх слова.

– Нічого він не зробить! – Він знову звертається до мене, – Так що, пацан, або гаманець, або життя!

Я повертаюся до них і встаю у бойову стійку. Ці грабіжники почали сміятися:

– Ахахахаха, з кулаками на ножі, а ти відчайдушний, якщо так не хочеш з грошима розлучатися!

Вони починають підходити до мене. Я, своєю чергою, активую тигрині очі на випадок різкого випаду.

– Ми даємо тобі останнє попередження: віддай гроші та не постраждаєш! Ми не збираємося тебе різати, якщо ти тільки віддаси гроші.

Але я не маю наміру відступати. Тепер, коли вони підійшли досить близько, я активую дар і швидким ривком вирубую першого. Після цього я відстрибую від стіни і відключаю іншого ударом по потилиці. Останній отримав прямий удар у щелепу та відлетів на пару метрів. Сподіваюся, що це було не надто сильно…

– Дуже вражаюче, – несподівано, я почув голос позаду себе, який чомусь здався мені знайомим, – це було чудове видовище!
Я обертаюся і бачу прямуючу до мене тонку  бліду постать у чорному костюмі з бинтами на правому оці. Ця сама постать нагадувала мені декого, але вірилося важко.

– Ти дуже вражаюче показав свої здібності, і тому я хотів би запропонувати тобі дещо. Адже тобі нікуди йти, правда? Але я можу забезпечити тобі дім. Стань під крило портової мафії і тобі більше ніколи не доведеться боятися бандитів із підворіття. Що скажеш?

Мені й досі не вірилося, що це той, кого я бачу. Хоча б тому, що Дазай-сан і одягався інакше, бинтів на оці в нього не було, та й був він трохи вищим. Але це була не найзагадковіша обставина. Найзагадковішим було те, що він пропонував мені вступити в мафію, з якої він сам утік.

– Я розумію, це досить спонтанне рішення, але хіба не цього ти хотів би? Щоб хтось тебе захистив, і ти захищав когось у відповідь? – Голос людини, схожої на Дазая перервав мої роздуми. – Портова мафія винагородить тебе за успішну співпрацю і тобі більше ніколи не доведеться стояти в брудному провулку з порваним одягом. Ти згоден вступити до нас?

– Я… Я не можу цього зробити.

– Як тебе звати?

– Накаджима Атсуші.

– Атсуші-кун, якщо ти боїшся, що ми очікуємо від тебе дуже багато, то це не так. Ми навчимо тебе, і ти станеш сильним союзником. Я візьму тебе під своє навчання. Я впевнений, що ти покажеш видатні результати.

– Вибачте, але… Я не та людина, яка зможе працювати в мафії.

– Ти вирубав тих жалюгідних грабіжників. Хочеш сказати, що не зможеш вбивати? У такому разі, ти не будеш, за тебе це робитиме інша людина.

Інша людина? Він має на увазі Акутагаву? Але чому він каже це так, ніби все ще командує ним?

У будь-якому випадку мені доведеться вступити в мафію, або Дазай-сан змусить мене будь-якими методами. Це я вже міг збагнути з недовгого часу спілкування з ним.

– У такому разі, я згоден, – відповів я.

– Вітаю, тепер ти прийнятий у мафію. До речі, адже я так і не представився, мене звуть Дазай Осаму. Я виконавець Портової Мафії.

 
FavoriteLoadingДодати до улюблених

Залишити відповідь