POV: Матвія
“Оуу, ти ще з ним переписуєшся?” …
“Ооо, це нашої Мії друг, з яким перше я будувала роман” …
“Ага ага, друг, з яким ви переписувались до пізньої ночі.” …
Боже, ці думки колись вийдуть в мене з голови…Чорт, хто цей хлопець? Чому я вперше про нього чую? Взагалі, коли Мія встигла з кимось так тісно спілкуватись… Чим більше питань собі задую, тим стаю дратівливіший. Я листав список повідомлень, шукаючи нашу переписку з нею… І що я їй напишу? Після того як вона впала на мене, я не можу ні про що думати як про її губи.. очі які перелякано, але водночас так ніжно дивилися на мене… Чорт, вона вбиває мене з середини.
– Агов, ти тут? – Різко мої думки перериває Денис який сидів навпроти мене за комп’ютерним столом. Я видихаю і опираюсь на стіну сидячи на ліжку…
– Так, просто.. Коли ви пішли, в нас з Мією сталася дивна ситуація..
– Ого, це ж яка? – Друг одразу вирівнявся та повністю повернувся до мене, готуючись уважно слухати. Він знав, що в мене є почуття до Мії та вже досить давно. Тому йому була цікава ця самовбивча війна моїх почуттів до неї, як такому розумнику можуть бути цікаві ці всі романтичні пригоди? Він мене, деколи лякає, особливо коли вони разом з Міко, якщо ця парочка вже щось задумала, просто тікайте…
– Ну, вона випадково впала.. на мене.. зашпорталась, ну і я ледве стримався, щоб не поцілувати її.. – Говорю я ховаючи свої очі до низу.. – Але в неї теж була дивна реакція, вона зашарілася і ніби чекала якоїсь дії від мене.
– Ти думаєш Емілія має почуття до тебе? – Від цього питання мене ніби пробиває током, з гарчанням я падаю на подушку з повним непорозумінням того, що відбується. – Друже це вже не смішно. Скільки ще ти будеш мовчати про свої почуття до неї?
– Скільки треба, я не хочу втрачати нашу з нею дружбу, ці милі моменти і можливість її дражнити, і дивитись як її щоки наливаються рум’янцем, та вона починає мені погрожувати розправою.
– Ууу, я знав, що ти сильно закоханий, але те що ти повний дурак я не… хоча стій я знаю, що ти не сильно розумний. – Я підняв свою голову дивлячись на свого друга поглядом вбивці, а він пожав плечі і щось шукав у своєму портфелі та одночасно відповідав комусь у телефоні. – Тобі варто признатися їй, тим паче, в неї скоро день народження, хороший момент.
– Ох звісно, як у фільмах? Де вони потім жили довго і щасливо, мене зараз знудить. – Я повернувся до нього боком, а він далі вів з кимось переписку. – Гей, Земля викликає Дениса, відлипни від телефону, тут є реальна людина перед тобою. – Він глянув на мене з виразом питання в очах.
– Ну то вперед Ромео, а то ще якісь друзі з інтернету перехоплять цю можливість. – Я знову злим поглядом дивлюсь на Дениса, показуючи, що я не хочу про це говорити. – Охолонь, я сам був здивований, я нічого не знав. – Здаючись, він підняв руки і далі продовжив щось шукати своєму портфелі.. Я відкрив переписку з Мією, останній раз переписувались тет-а-тет 2 місяці тому.. аа, пофіг пишу, нікому гірше крім мене не буде..
Я : ” Не забуть про бажання, мишко”
Це прізвисько таке миле, дивне тепле відчуття всередині коли я завжди називаю її так, і мені взагалі не хочеться щоб інші мали можливість її так називати, вона тільки моя мишка.. Вона прочитала повідомлення, так хочеться побачити її смішний вираз обличчя коли вона це читає.. О, щось друкує..
Емілія: “Ще раз так мене назвеш, я приставлю до твого черепа щось тверде”
Я: “Як на таку тендітну дівчинку, ти досить войовнича.”
Емілія: “Побачимо як тобі буде смішно з шрамом на пів обличчя”
Я: “Мишко, ти цього не зробиш і ми двоє знаємо чому”
Напевно, її це повідомлення трохи збентежило, бо вона щось писала і різко перестала.. Ну потрібно грати за всіма правилами, якщо я хочу отримати приз за проходження всіх рівнів складності з цією дівчиною.
Я: “Бо ти боягузка, мишко”
Як би мені хотілося зараз її обійняти, відчувати тепло, чути стукіт її серця… Ці дівчата роблять з нас наркоманів яким потрібна доза..
Емілія: “Дурак”
Я лиш видав дурну посмішку, та думка про те, як би хотілося почути це від неї.. Мій друг прочистив горло, я підвів голову до нього який дивився на мене з маленькою огидою через свої окуляри.
– Я розумію в тебе там життя будується, але я забувся зарядку в Міко, ми завтра до них підемо знову. Я вже її проінформував.
– Ось чому ти так довго заліпав в телефоні, я вже думав гей п*рн*шку знайшов. – Віджартовуюсь, простягаючи йому своє зарядне. – Тримай, мені зараз не треба.
– Якби знайшов, то б з тобою поділився, знаю я твої збочені фантазії. – Я кинув в нього подушкою, сміючись від абсурду його слів. Ми ще з Денисом пограли в Доту, як то кажуть перед сном, але затягнулось це на практично 4 години, оговтавшись, що це вже 3:48, ми пішли спати.
Коли я ліг та заплющив очі, одразу в голові виплила картина, яка була в квартирі Міко. Я знову бачу її перелякані світло зелені очі, які бігали по моєму обличчю, губи які видихали тривожно повітря, такі пухкі, тільки думки про те, як хочеться їх вкусити.. а далі моя фантазія не може зупинитися і чарівної кнопочки “вимкнути” не існує.. Я цілую її так, ніби вмираю з голоду, її ніжні губи такі солодкі, я кусаю їх, після чого вона видає стогін задоволення. Наші язики зустрічаються, від чого все моє тіло пробиває током. Ми жадібно цілуємось, я знову чую її стогін і прохання про більше, її руки вже досліджували моє тіло під футболкою, від цих дотиків у мене зривало голову, ми вириваємось від поцілунку її щоки стали рожевими від приливу крові, я бачу її збудженні очі, вони просять про більше…Чорт, тримай себе в руках, бо ця дівчина зведе тебе з розуму…
Додати до улюблених