Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Дим

Все віддавало нестерпною гіркотою: сірі будні, проблеми й невдачі, засохлі на щоках сльози і те саме існування. Абсолютно все. Й лише дим, наспіх запалених тремтячими руками спозаранку цигарок, поступово ставав солодким. Наче в нього на устах і не дим взагалі застигав, а цукрова пудра.   посилання на ао3: https://archiveofourown.org/works/40583589   ***   Та як шкода, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Розбита корона

Кому-завгодно було б усе одно. Їй також. Та не побитому серцю, що розривається на шматки від тих емоцій, котрі осідали в ньому роками. Ці емоції, почуття хочуть кричати, кохати, яро ненавидіти. Але не вона.   (Акіра Мадо/Сейдо Такідзава)     Занадто холодно. Усі вікна зачинені, проте їхньої провини у цьому немає: навіть геть неласкавий осінній […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Моя мила Мірано.

Ми мовчали. Сиділи на даху одного з корпусів Сонячного саду. Чи був сенс говорити щось в той момент? Відповідь одна — ні. Вона не потребувала слів, не потребувала підтримки. Їй вистачало лише й того, що я поряд з нею. Мене це завжди дивувало й буде дивувати. — Кішо, — Мірано звернулась до мене. Не було […]FavoriteLoadingДодати до улюблених