Щоденники війни 🇺🇦 Статті 🇺🇦 ВІРШІ

Прибуття

Ранковий туман повільно поглинав залишки колись могутньої імперії. Стару велич фортеці Остаґар ілюструє лише гострокінцева вежа, така висока, наче її купол торкається небесних світил.  Проте, давня Тевінтерська споруда, яка на своєму існуванні знавала багато шкоди та розрухи, зараз слугує надійною стратегічною позицію для теперішніх жителів околиць і не тільки. Промені сонця сіялися крізь туман, освітлюючи […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Максвелл

Він більше ніколи не погляне у дзеркало як раніше. Кожного разу, коли він бачить своє зображення, посріблене скло перетворюється на тягучу субстанцію та норовить втягнути в себе, а у сталі власних очей спалахує вогонь. Біль, що розриває лівицю, повинна пронестися всім тілом, змушуючи коліна підкоситися і незграбно впасти на холодну підлогу кімнати. Біль, якого давно […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ЗРУЙНОВАНА БАШТА

*** Спочатку була темрява… А в ній холод, самотність і страх… Потім стало гаряче, й темрява перетворилась на липку й бридку рідину, що затягувала все глибше й глибше, доки не поглинула повністю. Потім з’явилось відчуття, ніби щось ворушиться… Одна, два, три, нескінченна кількість маленьких личинок, що копирсаються у тілі, поглинаючи з середини. Все палало несамовитим […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ціна Справедливості

…Вона лишилась у Затінні аби врятувати всіх нас… Ці слова були написані почерком Варріка. Темне чорнило розпливлося по пергаменту, який тепер стискає рука відступника. Його кохана лишилася стікати кров’ю в Затінні. Йому навіть не потрібно заплющувати очі, аби це уявити: Гоук, у якої лишилось всього кілька стріл. Покинута боротись з якимись проклятими чудовиськами, яких тільки […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Опис і передмова

Вона лишилася у Затінні… Андерс нарешті отримав листа від Варріка. Його Гоук лишила помирати в Затінні та сама Інквізиція, яка клялася її захистити… Як горе, так і бажання Справедливості спустошує серце відступника. Він має щось зробити. Хтось має поплатитися за смерть його коханої. Серед живих немає того, хто зміг би його зупинити й Андерс вирушає […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

ЗАГАДКИ ТА СЕКРЕТИ

*** Мандрівники йшли вслід за Морріган. Лісова відьма неспішно вела вартових крізь чагарники крутою стежиною, яку знала лиш вона сама. Довкола панувала напружена тиша, що порушував лише шелест опалого листя під ногами. Десь вдалечині гукнула сова, а сонце давно сіло за обрій. Лише сяйво місяця, пробиваючись крізь густу шапку дрімучого лісу, освічувало шлях. Солона, на […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Блукаючи в лісі

Ліс зустрів повною тишею. Ні шуму дерев, ні співів птахів, ні дзюрчання комах… Лише стале вогке повітря боліт. М’яка земля всипана торішніми листям, голками та дрібнички гірочками, що  нагадували дивний килим, витканий найрізноманітнішими візерунками, легко проминалась під важкими кроками мандрівників. Неможливо було вирізнити ні дроги, ні стежинки, яка б вела бодай кудись. Для Амелл було […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Таємниці Кіркволла

Ніч опускає на Кіркволл темну, розшиту золотом, ковдру. Оглядає свої володіння незліченною кількістю сяючих очей-зірок, зазирає у кожен закуток, вишукуючи найпотаємніше. Вона з тихим шелестом проноситься над щоглами пришвартованих суден, затримавшись на коротку мить біля смуглявої жінки з чорним, наче смола, волоссям. Жінка з тугою в очах вдивляється у горизонт, пестить поглядом кораблі, заколисані хвилями. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Зустріч

Шлях від башти до Редкліфа Солона запам’ятає на завжди. Її тіло ще ніколи так не боліло, як після першого дня верхи. І після другого також… Дункан швидко збагнув що з нею щось не так, хоч Амелл не жалілася й терпляче виносила біль у м’язах. Під-час зупинок нишком підліковувала м’язи, та все ж крехтіння дівчини та […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Боротьба зі спокусою

ᅠЯк би дивно для оточуючих це не прозвучало, але є моменти, коли звично гучний Скайхолд замовкає і занурюється у тишу. Вона не приголомшлива та неприємна, ні. Інквізитор Лавеллан думає, це скоріш схоже на тимчасовий купол. Міхур, який кожен раз пісня опівночі поглинає це місто. Можливо, саме так себе відчуває до появи на світ дитина в […]FavoriteLoadingДодати до улюблених