Розбуди мене, коли прийдеш

Котики-читачі! Будь ласка, зауважте, що мій “київський привид” то повністю вигадана людина і не має ніякого відношення до реальних київських льотчиків, себто, тут ніяких прототипів. Дякую і бажаю приємного прочитання ♥   Сутеніло. День був ясним та безхмарним, і тепер на обрії полум’янів рожево-оранжевий захід сонця. Сліди літаків все ще перекреслювали блакитне небо, а їхні […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Ти моя, щоб не було… ось чому я з тобою.

— Та тихіше будь, мала… ай! — Мовчи вже! Лізеш наперед – хто ж тобі лікар? А зараз терпи! Хударлявий чоловік з коротким і сплутаним чорним волоссям смикнувся, примруживши ледь розкосі блакитні очі. Дівчина здула з лиця пшеничне хвилясте пасмо і з ще більшим завзяттям почала обробляти уламкову рану в нього на плечі. Майже невагомо […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Вся країна палає у вогні

*** Вся країна палає у вогні, Усі навколо в абсолютній тривозі. І немовби все уві сні, Та перемога вже на порозі.   Не забуваймо, хто ми такі – Любі країни нашої діти. Та навіть в дні ці гіркі та важкі Зробимо все ми, щоб вас зупинити   Прокинься, народе тієї держави Полиш вже свої ці […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Івана Купала

Світало. Мама збудили мене рано, тому я швидко вмилась, одягнулась і вийшла надвір. Потрібно було поносити води. Не зволікаючи, взяла коромисло і пішла до криниці. Опустила довгий важіль з мотузкою, а потім почала піднімати наверх, вслухаючись у стукіт деревини. Навколо було тихо. Я чула лише спів птаха в садку і спокій у повітрі, який, ніби […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

.

Дитина маленька стоїть на вокзалі, Тримає медведика, ніби востаннє. Підходить військовий, питає:  “Де мама?” У відповідь лиш сторопіле мовчання. Ця крихітка дивитися, майже не диха, В очах її – сльози, позаду – лиш шум. “Звідкіль ти, маленька?” – питає знов тихо. Напевно, із Харкова або із Сум. Дитинка заплакала. “Ну що ти, маленька? Не плач, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Тиха пісня на рідній землі

  Стрімкий потік воєних дій розправився по рідній землі.І вій сирен, і гул наляканих голосів, і звуки вистрелів та вибухів, і тиха пісенька моя. Співаю не своїм голосом, а голосом тисячі українців, що у полоні без їжі чи води та нездалися і вони. Сльози на щоках що спадають на коліна належать ни лише мені, ай […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

я не знаю, хто я

колись я думала, що не повернусь до цього. колись думала, що помру у 18. колись думала, що знайду відповіді до всього. але це повторюється знову і знову! ЧОРТ я знову прокидаюсь і бачу це все. мамо, чому я досі тут. я навіть не знаю, що я тут роблю. мені страшно. невже таке відбувалось? треба глянути, […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Привид Києва

21 Тепер вдумайтесь. Привида Києва сьогодні збили, він врятувався, добрався по землі на базу, отримав інший літак, вилетів і вже на ньому збив 21-го. Це пізда. Я чоловік, але хочу народити від нього дитину у мене не має сумнівів шо йому це під силу! *** – Це пізда, – каже Мартин. Ніс в нього почервонів […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Стінґеріна та Джавеліна

про нашу гомобандерівість гадаю, не всі дівчата нашого віку можуть зізнатися у своїй гомобандерівості. так, нашіптуємо ми одна одній пісні про Батька, ласкаві молитви перед Його іконою, ах очі Степанові, що дивляться на гори, звідки сруть на москаля. ми гомо, не терпимо знущань. Джавеліна дівчина 18 років, висока, струнка. а що я кажу, ми однолітки. […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Рускій воєнний корабль, іди нахуй

Тріска стояв, вдивляючись у далечінь, зі своїм Старшим Братчиком  – так часто величавіли інші прикордонники його товариша. Плечі приємно відтягувала вже звична амуніція. Обоє набрали до рота води. Вслухались. Чатували. Напружене мовчання заповнював шепіт хвиль, що обіймали мис. З південно – східної сторони, як завше це буває взимку, Азійський антициклон погнав вітер. Степові трави, покинувши […]FavoriteLoadingДодати до улюблених