час платити кров’ю

по щоках розумовського течуть важкі солоні краплі – такі гарячі, немов залишають за собою справжнісінький опік; величезний контраст із крижаними руками птахи, які вчепилися в нього і тягнуть назад. він кричить, але не чує себе, вуха ніби заклало, на очах стала завіса зі сліз, а перед ним – ігор. той дивиться на нього з гірким […]FavoriteLoadingДодати до улюблених

Хто казав, що шрами не болять?

Сергію сняться жахіття. Олегові також. Сергія переслідують вигадані монстри, Олега – справжні. І було б не так страшно, якби одним із них у кошмарах Олега не був сам Розумовський. Він розумів, що тоді, у момент пострілу, Сергій не міг чинити опір сам собі, але й вибачити його Волкову не вдається до кінця. І нехай у […]FavoriteLoadingДодати до улюблених