83 Results with the "Трилер" genre
-
Розділ
То.. невже це я..
Чомусь повіки розімкнулися так легко, ніколи ще не прокидалася такою відпочилою. Сонце пробивалося крізь вікно, несучи з собою купу тоненьких золотих промінчиків, а вітерець, колихаючи півпрозорі штори, створював почуття спокою та вмиротворення. Прокинулась вона одна, кругом…-
2.8 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 7. Втеча “2”.
Після того, як вона познущалася наді мною, то пішла, не хвилюючись, що я можу за цю ніч померти. Біль була гостра. Не те що зламали, мені наче відрізали пальці по корінь, і, враховуючи, що вони були в мене за спиною, і я їх не відчував, можливо... Так воно і було? Я не втратив свідомість,…-
36.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 6. Покарання
Сон був страшенно некомфортним... Снилося, що мене помістили в якусь коробку, де я не міг поворушити ні руками, ні ногами чи підвестися. З суцільної темряви до мене підійшла жінка у білому, що дуже мені когось нагадувала... Руки в мозолях торкнулися мого обличчя, і я здригнувся від…-
36.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Пролог
— От лайно. Маттео стояв у тьмяно освітленій кімнаті, відчуваючи нищівну вагу власного існування. Його сірі очі, холодні й порожні, дивилися в темряву, яка шепотіла про його невдачі, жорстоко нагадуючи про злам у житті. Ненависть, вкорінена з дитинства, спершу до батька, потім до…-
320 • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 5. Втеча
Я скривив губи в подобі напів посмішки, з роздратуванням просичавши їй: - Я не помру, я сам її вб'ю. Не зрозуміло, що так розвеселило Анну, но вона посміхнулася та поплескала мене по плечу, що і без того нило... - А ти кумедний малий. Ось, тримай, - кинувши Алану кусок тканини, вона…-
36.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 3. Чого ще чекати?
Я спеціально пірнув досить глибоко, щоб мене випадково не помітили на березі в світлі місяця. Під водою було погано чути, но крики я вловлював. Вони все ще ходили по близу, про щось сперечаючись. Мені кошмар як холодно. Кисню ще хватало, але чи на довго? Виринати зараз щоб набрати…-
36.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 2. Кому довіряти?
Перед очима суцільна пітьма яка поглинала, висмоктувала з мене душу... Я не знав де я знаходжусь. Но я думав, що помер. Краще би я... Тоді помер задихнувшись сраним димом, але мене врятували. Розплющивши важкі повіки з'ясувалося, що тепер я перебував у лікарні. За вікном був вечір.…-
36.1 K • Ongoing
-
-
Розділ
Розділ – 1. Масове вбивство
Все як завжди. Сніданок за довгим, на всю крихітну кухню, столом. Знову незадоволене бурчання зануди Джека, і плач через те, що замість пластівців із молоком мама підсунула кашу, Майка. Дівочі переговори Карен і Меггі, і, зрозуміло ж, тупі жарти на мою адресу: - Коли вже приведеш до…-
36.1 K • Ongoing
-
- Попередній 1 2 3 4 … 9 Далі