559 Results in the "Вірші" category
-
Розділ
Як ниви у Квітні
Як ниви у квітні навесні, Як квіти-діти на землі. Лунає диво-спів життя, Квітнуть любі почуття. Де тече чарівна річка, Де горить остання свічка. Там палає хата рідна, Бідна зіткана зі світла. Де був спокій зараз грім, Шумом нищать рідний дім. Всюди бачиться руїна, Біль не змиє…-
80 • Ongoing
-
-
Розділ
Кульбабка
Дивись, у мені — тисяча кульбаб. Не зламай їх. Накажи їх розцвісти величезним полем і сховати всю твою неспокійну душу. Але не здувай їх. Нехай вітер сам рознесе їхнє біле пухнасте насіння по землі, якої вони ніколи не досягнуть. Загадай бажання просто так і вір. Просто вір. У…-
134 • Ongoing
-
-
Розділ
Зап’ястні метелики
Я не можу підняти очі. Мені страшно. Допоможіть. В мене руки дрижать ще досі хоч минуло вже кілька літ. Ось зап'ястний метелик загинув. Перерізала крильця. Тримавсь кілька днів він тихих й недовгих. І в червоному лезі сховавсь. Соромно й щоки мої палають. Загубила життя ще…-
435 • Ongoing
-
-
Розділ
Ранок життя
Я нарешті можу сміятись. Скільки літ з дитинства пройшло? Щиро сміхом тоді заливалась, я згадала як це воно. Як воно з головою порожньою йти по вулиці й співати пісні. Як ходити тропою дорожньою і не хтіти залишитись в ній. І весна доторкається ніжно до волосся мого…-
435 • Ongoing
-
-
Розділ
Ніч є довга, життя – коротке
Ніч є довга, життя - коротке. Подивлюся на небо ясне: Місяць сяє цнотливо і скромно. І не знаю ким насправді я є. Відбивається усмішка в світлі. Я тихенько зізнаюся їй, моїй милій коханій тихій, що люблю більше зорей ясних. Ніч є довга, життя - коротке. Обніму моє сонце…-
435 • Ongoing
-
-
Розділ
Руки
Холодні руки на шиї здавлюють, але дихається вільно мені. Я вже звикла: від життя утікаю і не даю шансу собі. На руці кілька п'ятен лишилось. Гірко пахне шкіра їх. Я вдихаю перший раз так вільно.. Зникли руки кудись оці. Далі падаю. За кучері держуть і все топлять в солоній…-
435 • Ongoing
-
-
Розділ
Кохана-сонце
Грію руки під светром теплим не своїм. І цілую у шию її. Я щаслива нарешті. Мила, пахнеш ранком, коли заметіль припорошує стежки завзято, замальовує вікна чудні. Я кохаю тебе, ніби ранок, що проводжає місяць. Диви! Зорі падають! О, ти повірила. Очі сяють так дивно твої. І в…-
435 • Ongoing
-
-
Розділ
Фенікс
Я торкнуся шовку білого, маючи руки спалені до кісток. Посміхнуся вивчено: "Який ніжний цей шовк!" На тканині залишиться чорним від вугілля кісток мій слід. Знову посміхаюсь вивчено, Бачу у цих плямах глід. І вже тканина ця варта того, щоб зробили мені кімоно. Мого волосся…-
435 • Ongoing
-
-
Розділ
Як так вийшло?
Скажи мені як так вийшло, що ти мене не кохала? Через що моє тоді "я" засяяло? Навіщо брехала? Скажи мені як так вийшло, що я тебе не кохав? Через що мені частину душі відтяло? Навіщо я тоді приїхав? Скажи мені як так вийшло, що самотність змусила думати нас: "Його посмішка моє…-
435 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 46 47 48 … 56 Далі
