559 Results in the "Вірші" category
-
Розділ
у голій кімнаті оголена – ти
у голій кімнаті оголена — ти тепло струменіє із ребер у всесвіті болю зоря німоти летить прямо з неба до тебе ти ловиш губами ту кляту зорю цілуєш її гострі грані дивлюся у очі твої і горю слова поміж нами — гортанні а більше між нами нічого нема палають і пальці, і губи у…-
200 • Ongoing
-
-
Розділ
сміливість
сміливість не впевнена, що сміливість не про страх. я відчувала це, жила в цій миті — було лячно і не скажу, що я своєму тілові не вдячна але сміливість це про вирогідний крах того на чьому ти тримаєшся відважно. адже сміливість це про те, що є за що триматись про те, що є навколи…-
91 • Ongoing
-
-
Розділ
коридорне
я вивчила тут кожну тріщину кожен кут кожну виїмку двері та тріщини — їх в першу чергу ось — схожа на річку чи вену ось — довга, зміїться по стелі а ця, зовсім крихітна, прямо над плінтусом я вивчила тумбочку, килим, замок брелок і ключі черевики й шнурки мої туфлі я…-
556 • Ongoing
-
-
Розділ
Відьмак
Колись давно, за небосхилом, Де місяць правив цілий рік, Де зорі небо сторожили, Жив дуже старий чоловік. Хатина мудрої людини, Стояла побік від села, Народ боявся та тварини, То був відьмак, посланець зла. Горіли очі його хмурі, Сиве волосся й борода, Ходив завжди в ведмежій…-
161 • Ongoing
-
-
Розділ
Полин
Цвіте полин... Здіймають хмари західні вітри, Хапають крила білих журавлів... Вони летять далеко... В нікуди... І лине дзвін до неба, лине ввись, Співають бурі землі про своє, Реве Дніпро... Кричить мені: «Дивись!» І бачу я... Я бачу, як живе... Кудись далеко тягнуть руки верби, Обличчя…-
116 • Ongoing
-
-
Розділ
Пані Весна
Полоскотав промінчик моє личко, Защебетали зранку солов’ї, Пливуть по небу хмарки низько – низько, Показують білесенькі боки. Закувала в лісі десь зозуля, Заспівали річка й джерело, Засміялось, зацвіло довкілля, Обгорнуло землю весняне крило! Ось перші проростають…-
218 • Ongoing
-
-
Розділ
Чекаю нагоди (вбивати)
І я завжди чекаю нагоди, Щоб втопитися у пригодах. У військових походах Вдихати тютюновий порох І дим твоїх сигарет. Життя — то є мед. А смерть — то намет. Звідки ніколи й нікому: Ні старим, ні бідним, ні кволим, Не повернутися додому. Хай Бог всіх пробачить, Та хай…-
79 • Ongoing
-
-
Розділ
Доброго ранку, ми з коридору
Доброго ранку, ми з коридору, Десь через вулицю б'є міномет. Тривоги не чутно. А нащо і треба? Сняряд якщо схоче, То він їбане. Зв'язку в нас не має, нема інтернету, Та нам і не треба, бо світла нема, Хоча б телефон проживе трохи довше, Хотілося б, з ним щоб жила я сама. Мій…-
151 • Ongoing
-
-
Розділ
Три квитки Маріуполя
Сорочка у Маріка зяє дірка́ми і зíрками. Кажуть, то він їх сам цигаркою пропалив. Марік сміється, кашля від диму згірклого І очі на небо, що сам у асфальт провалив. Марік веде мене своїми вулицями неспішно. Каже, повсякчас розцвітають отруйні квітки. Я не питаю, хто…-
414 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 40 41 42 … 56 Далі