559 Results in the "Вірші" category
-
Розділ
Ми втратили все
Ми втратили все, Всю красу гірських рік, Всі промені сонця відвернулись від нас, Все повітря сяячих зірок, Весь природи абзац, Всю гідність і віру І кожну годину Ми втрачаємо кожного слова суть, Весь сенс всього, Це все така муть. Ми втратили все, Але…-
99 • Ongoing
-
-
Розділ
Який ж малий цей час
Який ж малий цей час! Доки моє серце тріпоче від страху, Він вислизає із моїх пальців, І скоро я говоритиму про нього, як про свою найбільшу втрату. Кожен силует, кожну усмішку і сльози, Я пам‘ятатиму кожну душу. Кожну річку, хмару й залиті по вінця сонцем…-
139 • Ongoing
-
-
Розділ
tristitia.
Дивитись на себе — гидко. Чи то у відображенні дзеркала, чи то у відзеркаленні дійсності. Всім навкруги це вже до нестями набридло. А власні закони знову набувають беззаперечної чинності. Відчувати себе — нестерпно. Я рахую до десяти і знову запиваю бридкі пігулки. Пройшов вже…-
156 • Ongoing
-
-
Розділ
Благаю.
«Пробач. Пробач мені Та зрозумій, інакше я не міг вчинити. Повір, молю, повір мені, Дай змогу все пояснити. Я знаю, знаю, що вчинив паскудно, І знаю, як болить душа, Але повір, послухай-но! Мені інакшого шляху нема.» Благаю, ні... Стули вже пельку! Для кого всі оці слова? «Пробач,…-
118 • Ongoing
-
-
Розділ
я навмисно
я навмисно стала похмурим вівторком, або ранком без кави після безсоння. стала в спекотну погоду непосильним підйомом, потопаючи у власних брехливих чеснотах. ніяких «люблю», «ти найкращий», «сумую», лиш іноді невпевнений дотик до твоєї руки. «мені без різниці»,…-
141 • Ongoing
-
-
Розділ
Страчена
Ти приходиш до мене в неділю, лягаєш поруч, сидиш тихо, як друг. Ти такий мені рідний, але від тебе вже нудить, Бо ти знову і знову забираєш надію та гладкість рук. Я присвятила тобі, приблизно, третину болючих вiршів. Відпусти вже. Мене. Будь ласка. На волю. Тисячі на майбутнє…-
92 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 11 12 13 … 56 Далі