chermustdie
Фанфіки
11
Розділи
13
Слова
16.2 K
Коментарі
49
Читання
1 h, 21 m
-
— Я справжній майстер, кажу ж тобі. Інупі дивиться на Коко виразно, стуливши губи так, що вираз його обличчя немов казав у котрий раз: «Я не вірю у цю маячню, це справжнісінька дурість і ти або дурак, або дуже вдало видаєш себе за нього». Коко чув це вголос уже не один раз, тому…-
481 • Ongoing
-
-
— Такемічі, а яке воно, майбутнє? Майкі дивиться кудись угору, здається що на небо, але по очам його видно, що безкрайній простір над головою він навіть не помічає, не бачить впритул. Думки його вже давно не тут. — Я поки і сам не знаю, — Такемічі зітхає, потуплюючи погляд і…
-
333 • Ongoing
-
-
Вперше Міцуя бачить Хаккая – мокрого з голови до п'ят, волосся кучеряве від вологи, ще й стирчить у різні сторони, наче він якийсь заблукавший панк із загубленими очима – у Дракена в майстерні. На вулиці була справжня буря і Міцуя дякував усім богам, що заїхав по підшипники вчасно…
-
566 • Ongoing
-
-
Едді сміється голосно, дзвінко, трохи скрипуче, як звук його улюбленої гітари. — Ніколи б не подумав, що ти вмієш жартувати! Стів ставить на підлогу одну з коробок, зітхає, ніби не сам запропоновав допомогти з переїздом, дивиться на Едді з удаваним обуренням та штовхає ліктем у…
-
530 • Ongoing
-
-
— У цього кубика, як… Шістнадцять граней? Едді дивиться на Стіва, який схилився над столом з усім приладдям для «D&D», роздивляючись гральний кубик, мов через лупу, і зітхає якось удавано, ніби не радий його бачити, хоча сам і запросив перечекати дощ у…
-
393 • Ongoing
-
-
— Куди ми йдемо? — Стів дивиться по сторонам, ніби навкруги є щось, окрім однакових між собою дерев, але не зупиняється — навпаки прискорюється на декілька кроків, щоб не загубити у спадаючих на землю з шовковистою ніжністю сутінках чужу тінь, яка спритно пересувається між…
-
643 • Ongoing
-
-
Виміряний стук у двері лунає у невеликій темній вітальні майже зловісним дзвоном — три удари, пауза, удар, пауза, два удари. Робін. Едді підіймається з дивана, суплячись від болю в обох боках — чи то різкого, чи то ниючого, вже і не зрозуміти. Ще не до кінця загоєні…
-
11.3 K • Ongoing
-
-
Едді Мансон не багато чим міг похвалитися: незакінчена школа, життя в трейлері, розбещений спосіб життя, сумнівний спосіб заробітку, ціла купа шкідливих звичок; що казати про вдачу — поламана та зла, тільки по плечу співчутливо поплескати та відійти подалі, щоб не підхопити її,…
-
11.3 K • Ongoing
-
-
tw: панічна атака Наступний тиждень проходить для Едді суцільною плямою часу, що проноситься повз, ніби розмиті пейзажі на швидкості, яка критично межує з законом. Годинник на руці, дивом не втрачений у Вивороті, допомагає рахувати дні та відрізняти прохолодний ранок від мрячних…
-
11.3 K • Ongoing
-
-
— Як же ти став генералом? Ітто посміюється, тримаючи гострий площик стріли над наспіх розведеним вогнем. Ситуація, звісно, не дуже смішна, розкажи кому — будуть у долоні плескати та охкати на повен голос, але Ітто це не заважає — посмішка з його губ не сходить, від чого Ґоро…
-
498 • Ongoing
-
- 1 2 Далі
