Розділи
-
Мисливець я і ліс моє життя Я свій у цій голодній вовчій зграї Убити треба? Що ж готовий я Один удар і вже її немає Ти згодна вмерти, в чім твоя вина? - Не знаю, зла нікому не хотіла Обман і поплатився я сповна Зла Королева серце захопила Її вуста чаруючий тюльпан І лик як той…-
140 • Ongoing
-
-
Чи має ще людство надію? Я — не вірю. Вже давно не довіряю словам засуджую та співчуваю... «Ми стурбовані й занепокоєні...» Та чхати хотіли на злочини скоєні Всякі ООНи й Червоні Хрести, Що мали б людей від лиха спасти. Краще святкуймо російської мови день, Якою накази…
-
140 • Ongoing
-
-
Чому кохання настільки важливо людям? Якщо важливо, то чому його зневажають? Карають... Якщо воно таке дороге, Чому люди його не цінують? Руйнують... Чого у житті їм любові все мало? Якщо поруч, близько кохана сидить... Мертво спить... Своїми руками…
-
140 • Ongoing
-
-
Ніч холодна за вікном, Зорі, зорі чудові такі. Для когось – тут немає нічого такого. Для когось це краса, котрою можна милуватися вічність. Так само із людьми. Вони приходять та покидають нас. І зорі на небі також. Їх то видно то немає, хоча насправді вони ніколи, нікуди…
-
1.5 K • Ongoing
-
-
Її звали Морай, і її прізвище було Рендаа. Для вас, звичайних людей з нашого світу, це прізвище не сказало б нічого , але в її світі вона належала до найбагатшої, найстарішої та найвпливовішої родини у всї Ондарії. Тому все те що сталося з нею далі, в це просто неможливо повірити. Але…
-
2.4 K • Ongoing
-
-
Який ж малий цей час! Доки моє серце тріпоче від страху, Він вислизає із моїх пальців, І скоро я говоритиму про нього, як про свою найбільшу втрату. Кожен силует, кожну усмішку і сльози, Я пам‘ятатиму кожну душу. Кожну річку, хмару й залиті по вінця сонцем…
-
139 • Ongoing
-
-
Колись давним – давно Дадзай купив собі укулеле. Взяв він в руки то укулеле та з богом налаштував. А після зрозумів, що це не його. Але але він при народжений гітарист! Тому, купив він гітару. Хто би міг подумати, гітару чекала така ж доля, як і у укулеле. Тому, відправилась гітара в…
-
1.8 K • Ongoing
-
-
Темна сцена, самотній рояль певно стоїть тут з самого відкриття. Кришка його покрита пилюкою, ніхто не відкриває його, але на здивування звучить чудово. Клавіші ніби тануть під довгими пальцями. Мелодія ніжна, ласкава ідеально підходить під атмосферу. Бар майже пустий, ніби й…
-
138 • Ongoing
-
-
Ми ні на що не здатні...! Який сенс в боротьбі, ми просто ЛЮДИ!!! Якщо ти людина, Навіщо тобі руки та ноги? Аби вирити вихід зі своєї могили, Достатньо Божої помочі? Чи ти будеш і далі грюкати в кришку своєї труни? Будеш говорити: "Вони, не я, вони!" Я теж не без вини Коли сиділа…
-
138 • Ongoing
-
-
іноді вона засинає у мене на грудях: сонна, мокра і дуже важка. після цього я довго лікую ребра, підставляючи їх по шматках. я вже знаю, як класти кістку і не ріжу так сильно пальці, але навіть на сотий раз, прибираючи крихти кальцію, я сумлінно рахую кількість і щоразу – не…
-
138 • Ongoing
-
- Попередній 1 … 1,237 1,238 1,239 … 1,289 Далі
